А ти піди на смерть заради справи,
Ти не вбивай нікого, – сам піди,
Ми не за славу йшли, вмирали,
Ми за Вкраїну й Бога полягли.
(М.Нагірний «Пам’ять про О.Ольжича»)
23 лютого в Івано-Франківському центрі патріотичного виховання ім. С.Бандери в 75-ту річницю страти нацистами у Бабиному Яру поетеси Олени Теліги та в 65-ту річницю загибелі поета-пропагандиста УПА Михайла Дяченка (Марка Боєслава) відбувся загальноміський вечір пам’яті «Співай, поете, клич до бою…». Також цього року минає 110-річчя з дня народження Олени Теліги (1907-1942).
Дослідники її творчості стверджують, що за духом і силою поетичного вислову О.Теліга могла стати другою після Лесі Українки жіночою постаттю в українській літературі, яку літературознавець Микола Неврлий назвав «лицарем між українськими поетками», а Дмитро Донцов – «поеткою вогненних меж».
Присутні на заході – учні Гімназії №2, ЗШ №3, 4, 12, 21, Угорницької та Микитинецької ЗШ, керівники й учасники гуртків та учнівських об’єднань ЦПВ ім. С.Бандери та запрошені почесні гості, ознайомились із творами і біографіями Олени Теліги і Марка Боєслава.
Доповнювали почуте виставлені для огляду книги, журнальні й газетні статті, мультимедійні презентації про життєвий і творчий шлях про двох поетів. Звучали записи пісень на слова Олени Теліги і Марка Боєслава.
Підготували захід вихованці гуртка «Літературне краєзнавство» під керівництвом Н.Гриців та заступник директора з методичної роботи Мирослав Нагірний, який розповів про місце творчості Марка Боєслава в історії України.
Прозвучали поезії «Вечірня пісня», «Чоловікові», «Поворот», «Сучасникам», «Засудженим», «Гострі очі розкриті в морок» Олени Теліги; «За правду», «Не чужим, а таки рідним катам», «Молодим», «Крути», «Повстанський Свят-вечір», «Україно моя» Марка Боєслава.
Уродженця села Боднарів на Калущині, випускника Станиславівської гімназії, в’язня Станиславівської та інших польських тюрем М.Дяченка (1910-1952) нині знають як чільного митця-повстанця, автора пісні «Черемшино». Його творчі здібності першим помітив старший брат, що привозив книги з навчання в м.Подєбрадах, де саме батько Олени Теліги був ректором Української господарської академії. Олена Теліга також бувала на Прикарпатті.
Звичайно, що творчість самої О.Теліги, як і її життєвий подвиг, впливали на Михайла Дяченка, який теж все своє життя і свій поетичний талант віддав боротьбі за визволення українського народу. Михайло Дяченко (Марко Боєслав) – член УГВР, Кавалер Срібного Хреста Заслуги, в умовах підпілля редагував журнал «Чорний ліс», журнал для дітей «Орлики», загинув 1952 року від рук НКВС.
Прикрасив захід виступ члена Національної спілки письменників України, члена обласного Проводу ОУН Миколи Симчича, який, зокрема, зачитав свій вірш про О.Телігу.
Мирослав Нагірний