Два роки тому, 28 травня 2015 року, у зоні АТО загинув заступник командира батальйону ОУН Василь Кіндрацький. Напередодні загибелі боєць встановив прапор ОУН на найвищій точці на шахті у Водяному, з якої було видно Донецьк і яка постійно перебувала під обстрілами. Про героїчний шлях захисника України на війні і про його життя знімають документальний фільм. В основу кінострічки ліг відеоматеріал, який відзняв Василь Кіндрацький у зоні АТО. Змалювати портрет Героя взявся його бойовий побратим, тернопільський письменник, автор книг “Вірші з війни” та “Блокпост” Борис Гуменюк. Назвою фільму про Василя Кіндрацького став його позивний «Кіндрат».

– Попередньо планувалося завершити цю документальну кінострічку до другої річниці загибелі Кіндрата, – каже Борис Гуменюк, – але через певні творчі і технічні перепони фільм буде готовий лише до кінця року. – “Це перший мій фільм. Це для мене дуже відповідально. Я ставлюся до нього так, як до своїх книжок. Тобто поки все не буде ідеально, поки він мені не почне подобатися, не буду демонструвати іншим. Під час монтажу ми побачили, що не все вийшло. І треба знову їхати знімати, бо десь сцена не вийшла, якесь інтерв’ю не вдалося. Є шматки відзняті на різні камери, їх треба сумістити, вирівняти. Тобто є технічні моменти. Але кіно просувається, і мені подобається, яким воно стає”.

Письменник Борис Гуменюк каже, що фільм «Кіндрат» – це продовження розпочатої роботи самим Василем Кіндрацьким. Річ у тому, що Кіндрат на передовій вів відеощоденник бойових днів. Частина цього відео збереглося, воно і є основою документального кіно.

“Потрапивши на фронт, він намагався бути не тільки добрим бійцем, а й продовжував бути професійним журналістом (ред. – за освітою Василь Кіндрацький журналіст, певний час працював кореспондентом і редактором газет),  – розповідає Борис Гуменюк, – “Так сталося, що після його смерті в мене залишилася його камера, де є відеоматеріали, відзняті ним. Кіндрат знімав Піски, бійців нашого батальйону і навзаєм хлопці знімали його. От це і є основа фільму”.

Над кінострічкою працює команда документалістів. Вони знають специфіку війни, бо мають досвід роботи над такими проектами ще з осені 2014 року, – каже Борис Гуменюк. Зйомки фільму про Василя Кіндрацького розпочалися восени 2016-го. Знімали в Пісках, Бутівці, Водяному Донецької області, а також на Івано-Франківщині, у Миколаєві Львівської області. Загалом є сто годин відео.

– Кіндрат загинув у 52 роки. А ми були знайомі півроку. Нам було цікаво з’ясувати, як він сформувався як патріот, чоловік, який готовий був віддати життя за свою країну. Тому ми поїхали до нього додому, де він народився – це  с. Струпків Коломийського району на Івано-Франківщині. На жаль, батьків вже немає, але жива його перша вчителька, брати і сестри, хрещена мама. А мешкав він у Миколаєві Львівської області. Там – дружина, донька і син. Спілкувалися із друзями, одногрупниками. Для кожного з них є свій Кіндрат. Ми вже бачимо, що це буде унікальний фільм”, – розповідає письменник.

Борис Гуменюк сподівається, що цю документальну стрічку транслюватимуть українські телеканали. Також він хоче репрезентувати фільм про Василя Кіндрацького на кінофестивалі в Європі.

Тамта ҐУҐУШВІЛІ, “День”

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *