Здавалося, що після того як вищі керівники держави взяли участь у відкритті пам’ятника Олені Телізі і ОУНівцям, які у 1941-1942 роках загинули за незалежність України, «війна пам’ятей » у Бабиному Яру, яка тривала багато років, нарешті, завершилася.

Навіть спроба спаплюжити пам’ятник, коли його облили червоною фарбою, не похитнула відчуття встановленої справедливості. Навпаки, кияни, які миттєво відчистили постамент, цим, фактично, продемонстрували, що Бабин Яр – місце, де, зберігається і шанується пам’ять усіх, хто тут загинув, в тому числі українських націоналістів.

Але «війна пам’ятей» може розпочатися знову. Із ЗМІ дізнався, що в Києві до 2021 року планується спорудити меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр». Для цього утворено благодійну фундацію, яку очолив поляк Марек Сівець, та створено наглядову раду до складу якої увійшли ймовірні жертводавці.

Усе б нічого, яки би знайшлися відповіді на низку питань.

По-перше, не приховується, що у проекті беруть участь російські олігархи Михайло Фрідман, Герман Хан та Павло Фукс, які приїжджали до Києва і брали активну участь в обговоренні концепції меморіалу. З якого дива, під час війни російські олігархи приїжджають до столиці України і вказують нам яким має бути меморіал жертв Бабиного Яру?

По-друге, в усіх інтерв’ю згаданий М. Сівець на прямі запитання, чи передбачається вшанування пам’яті Олени Теліги і українських націоналістів уникає прямих відповідей. Що це означає? Пам’ятник О.Телізі буде демонтовано? Імена українців викреслені із концепції меморіалу? І як це оцінити?

По-третє, до наглядової ради проекту увійшли брати Клички, В. Пінчук, акціонери «Альфа-Груп» М.Фрідман і Г.Хан, головний рабин Києва і України Яків Дов Блайх, екс-президент Польщі А. Кваснєвський, екс-віце-канцлер Німеччини Й.Фішер та співак С. Вакарчук. Інших імен я не знайшов. Виникає питання, чи усвідомлюють ці люди, що Бабин Яр, це також місце, яке невіддільне від історичної пам’яті української нації? Питання не риторичне. Адже анонсується, що є готовність вкласти у будівництво 100 млн доларів США. Можна тільки уявити собі масштаб будівництва. Але ця сума не може бути платою за ігнорування пам’яті Олени Теліги і її друзів.

Врешті-решт, чому такий резонансний і складний проект з погляду усвідомлення трагедії, яка відбулася у Бабиному Яру, а також її міжнародний вимір, реалізується без широкого громадського обговорення, а головне участі українського уряду, зокрема Українського інституту національної пам’яті?

До речі, у «дзвін б’ють» не тільки українці, яким дорога пам’ять про Олену Телігу. Виконавчий віце-президент Єврейської Конфедерації України , відомий громадський діяч Йосиф Зісельс зробив низку публічних заяв, де наголошує, що  у Бабиному Яру крім євреїв «загинули військовополонені, три ромські табори, українські націоналісти, моряки Дніпровської флотилії, хворі з психіатричної лікарні, а також представники інших груп. І всі вони не вписуються у формат Голокосту…У самій назві «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» уже приховано протиріччя».

Запитань надто багато. Відповідей практично не має.

Якщо їх не буде, не складно передбачити наслідки. «Війна пам’ятей» у Бабиному Яру отримає нові імпульси до загострення і може увійти у гарячу фазу. Це нікому не вигідно, крім однієї країни. Не важко здогадатися якої.

Богдан Червак,

Голова ОУН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *