Олесь Криськів (17.07.1952 – 9.07.2018).

У цьому році українське суспільство зазнає непоправних втрат. З сумом повідомляємо, що після важкої хвороби відійшов на Вічну Ватру пластун сеньйор Олесь Криськів (курінь «Чорноморці») – вірний друг і соратник ОУН.

Олесь Криськів народився 17 липня 1952 року в місті Стрию.  Він був єдиним сином в сім’ї Степана та Ніни. Батько – учасник бою під Бродами, інвалід війни. Вищу спеціальну освіту Олесь здобув у «Львівській політехніці» (1974 р.), згодом отримав ступінь кандидата технічних наук. Захоплювався водним туризмом, підводним плаванням, віндсерфінгом.

Олесь Криськів відіграв ключову роль у відродженні Пласту в Україні у 1989 році.  У 1989 році він став заступником Голови ради опікунів Пласту, яку очолював Ігор Юхновський. Олесь, як депутат львівської міської ради, зареєстрував у 1990 році перший легальний статут Пласту в Україні – тоді ще під радянською окупацією!

Пластову присягу друг Олесь склав 9 липня 1990 року, на «Вовчій тропі» в США (то було перше офіційно дозволене пластовим проводом заприсяження пластуна з України). А вже через місяць Олесь організував першу присягу відновленого Пласту в Україні. У 1990 році як пластун бере участь у піднятті українського прапора над Ратушею у Львові.

У 1992-1993 роках він очолював Крайову пластову старшину України. І саме він тоді зареєстрував Пласт, як Національну скаутську організацію в Міністерстві юстиції України, уклав першу угоду Пласту з Міністерством освіти, у 1994-1996 роках був головою Крайової пластової ради України, а у 1997-2000 роках – заступником голови Головної пластової булави. Ініціював та створював пластовий курінь “Чорноморці”.

Безліч важливих справ друг Олесь здійснив для утвердження історичної свідомості українців та вшанування героїв України. Серед них, однією з найяскравіших, є справа побудови Меморіалу УГА на Личаківському цвинтарі у Львові. Тоді здавалося, що справа 6езнадійна, адже проти побудови Меморіалу героям УГА велася війна на всіх рівнях, і міжнародному у тому числі. Але, коли до команди авторів проекту долучився друг Олесь Криськів, все кардинально змінилося. Завдяки його неймовірним зусиллям Меморіал було збудовано, і сьогодні у Львові маємо символ звитяги і мужності українців, котрі виборювали незалежність Української держави. А поряд з Меморіалом УГА виріс меморіальний комплекс поховань Дивізії УНА, вояків УПА, а тепер – поле військових поховань героїв російсько-української війни.

З 2001 року Олесь зайнявся дуже важливим для історії України проектом – створив та очолив «Центр вивчення і збереження пам’яті українського народу». Саме тоді Олесь організував перепохованя на батьківщину головних дійових осіб Західноукраїнської народньої республіки Дмитра Вітовського і Євгена Петрушевича, організаторів Пласту Олександра Тисовського і Северина Левицького та інших визначних борців за волю України. Він простимулював створення і видання мартирологу пластунів, створення Ордену Залізного Хреста та подав ідею Музею лицарів Залізного пластового хреста, реалізував вшанування загиблих пластунів через вручення родинам Залізного пластового хреста. І коли розпочалась нова війна на сході, то Пласт мав чим вшанувати полеглих пластунів-героїв в одвічній боротьбі з Москвою.

Друг Олесь організував чи долучився до проектування і будівництва багатьох пам’ятників, зокрема – Андрію Мельнику у Волі Якубовій, пам’ятних хрестів на місці загибелі Юліана Головінського та Гриця Пісецького під Бібркою, меморіальної таблиці Біласу і Данилишину у Львові, активно долучався до організації встановлення меморіальної таблиці Степану Федаку, а також працював над проектами меморіалів стрільцям УГА та воякам УПА у Львові та на Львівщині. Дякуючи др. Олесю відбулись перепоховання на Полі почесних поховань на Личаківському цвинтарі у Львові останків визначних діячів ОУН: Осипа Бойдуника, Дмитра Андрієвського, Генерала Миколи Капустянського, Якова Маковецького,  а також інших борців за волю України. Важливим проектом для Олеся Криськіва була справа перепоховання в Україну останків Євгена Коновальця, і цій справі він присвятив багато зусиль та енергії.

Дякуючи Олесю у Києві була встановлена меморіальна таблиця другу Кіндрату та другу Давиду – бійців Батальйону ОУН, що загинули в російсько-українській війні.

17 липня другу Олесю мало б виповнитись 66 років, він мав величезні та амбітні плани, які не встиг звершити.

Парастас за другом Олесем  відбудеться у вівторок, 10 липня, о 19 год в каплиці на Пекарській. Похорон розпочнеться о 13 год з цієї ж каплиці в середу 11 липня. Попрощатися можна буде вже з 12 год. Поховання відбудеться на Личаківському цвинтарі.

Провід Львівської ОУН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *