Українські студії стратегічних досліджень 9 вересня 2018 р. на фестивалі Голосіївська криївка провели тематичну гутірку “Націоналісти в перших визвольних змаганнях”
Проект присвячений висвітленню недооцінених в ході історії постатей Миколи Міхновського, Дмитра Донцова, Євгена Коновальця, які на початку століття стали творцями українського націоналізму, зуміли сформували політичне, інтелектуальне та військове середовище, сила і дух якого тримає українську націю і донині.
Модератор заходу, директор аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень Юрій Сиротюкзауважив, що саме націоналісти в період відзначення перших визвольних змагань заслуговують бути пошанованими. «Люди початку ХХ століття повально хворіли модою соціалізму, захоплювалися чужими ідеями. Саме М. Міхновський зауважив, що «головна причина нашої нації – брак націоналізму серед найширшого її загалу. Д. Донцов сформулював ідеологію націоналізму. Не раціональну, де все написано, пояснено, а ідеологію волюнтаристичну, яка казала, якщо ти віриш, якщо ти маєш мету – борись, незважаючи ні на що. І ця ідеологія породила покоління С. Бандери, Р. Шухевича, Я. Стецька, А. Мельника, які в найважчий період показали найкращий вияв боротьби. Необхідно також вивчати діяльність Є. Коновальця, людини, яка створила найдисциплінованішу частину часів Перших визвольних змагань, створив УВО, ОУН. Саме націоналісти сформували ідеологію боротьби і незалежної України, саме націоналісти намагалися переламати суспільну думку і формувати наступальну психологію українців, саме націоналісти сформували найбоєздатнішу організацію ОУН і УПА», – відзначив політик.

Політолог, кандидат історичних наук Євген Костюк підкреслив роль у перших визвольних змаганнях зачинателя українського націоналізму Миколи Міхновського: «Українці перейшли від культурництва, аполітичного просвітництва зробили величезний крок, заявивши, що вони нація. Саме М. Міхновський був автором багатьох документів націоналістичного характеру Братства тарасівців, Київської студентської громади, в тому числі і відомого тексту «Життєве кредо молодих українців».

Піднімаючи мілітарну тему, науковець відзначив ту роль, яку відіграв М. Міхновський у створенні українського війська: «М. Міхновський створює клуб ім. Полуботка, також перший український добровольчий підрозділ, перший український козацький полк ім. Б.Хмельницького. Він пропонував українцям підніматися, збирати боєздатні частини, однак діячі Центральної ради звели все до українізації армії. Діячі Центральної ради боялись Міхновського, його націоналістичних ідей, як і сучасна влада боїться добровольчих формувань. З іншого боку, вони боялись військового Бонапарта, переходу влади до рук військових. Євген Маланюк пізніше писав, що голос Міхновського був голосом волаючого в пустелі», – підсумував Євген Костюк.

Постаті Дмитра Донцова була присвячена доповідь редактора бандерівської газети “Шлях перемоги” Віктора Рога.

Під час виступу він зазначив: «Під час революції багато задавало питання – чому так сталося? Тому, відповідає Д. Донцов, що в нас було тисячі туманних ідей, ідейок, проектів замість одної конкретної всеобіймаючої ідеї. Тому що в нас були тисячі хирлявих, слабеньких воль замість однієї могутньої сталевої волі. Людей волі, людей віри і людей чину і виховував на своїх працях Д. Донцов. Його головна праця «Націоналізм», котра вийшла 1926 р. стала Євангелієм для цілого покоління українців аж до сучасності».

Публіцист відмітив необхідність популяризації ідей Дмитра Донцова, вдячний тим, хто долучаються до видання його спадщини, хто видає його праці, і насамперед, тим, хто на його працях виховувався, виховується і захищає зі зброєю в руках українську державу. «Хто був Д. Донцов у час визвольних змагань. Він був творцем українського війська, творцем української ідеї. Хто був Д. Донцов в історії українського руху. Він був тим, хто вирвав нашу ідею з хаосу, зі зневіри, і поставив напрям українського руху на новий шлях. Там де нас згинали, він нас випрямляв, там де нас принижували, він нас возвеличував, там де нас розманіжували, він нас сталив. Згадуємо Д. Донцова в рік його ювілею, вивчаймо його твори і з його творами йдемо вперед до переможного майбутнього», – наголосив Віктор Рог.

Голова ОУН Богдан Червак проаналізував військові здобутки вождя, полковника Євгена Коновальця, виділяючи етапи його діяльності під час перших визвольних змагань.

«Євген Коновалець дуже адекватно аналізує ситуацію, яка склалася на українських землях і розуміє, що незалежність України можлива, коли ми будемо мати свою армію, а не сильну політичну партію. Він починає творити Галицько-буковинський курінь. Скоро військовий підрозділ стає прототипом української армії. Він не повертається до Західної України, а приєднується до Центральної ради і каже, що шлях до Львова лежить через Київ.

Курінь фактично виконував роль національної гвардії. Не було кому охороняти національний уряд, банк, громадські і державні об’єкти і всі звертались до Є. Коновальця. Це було фактично єдине об’єднання, яке не можна було переагітувати. Як тільки приходили більшовицькі агітатори, їх просто розстрілювали. Курінь практично не допустив контрреволюції в Києві на заводі «Арсенал».

Своєрідно зустрів Є. Коновалець етап Гетьманату. Він чекав наказу придушити заколот і не допустити гетьмана. Але його не було і німецькі частини почали роззброювати загін. Коли П. Скоропадський приймає рішення про створення збройних сил і намагається залучити Є. Коновальця, той займає державницьку позицію не входить в дискусії сторін, але прагне зміцнити військові загони. Але як тільки П. Скоропадський підписує грамоту, про єдність з «білою» Російською федерацією, Є. Коновалець не вагається і виступає проти Гетьмана, відбувається бій Мотовилівкою і до влади приходить Директорія. Це був тріумф Коновальця»,- зауважує Богдан Червак.

Підсумував виступи заступник голови Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Володимир Тиліщак, який відмітив що залишається недооціненою революція 1917-21 рр., яка завершила формування модерної української нації. Ми сьогодні продовжуємо столітню боротьбу за незалежність.

“Українські студії стратегічних досліджень”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *