У бібліотеці-філіалі № 5 м. Полтава провели зустріч-діалог «Юнацтву про рідний край». Про історію полтавського краю, особливі події в житті мешканців Полтавщини, видатних земляків учням ПТУ розповіла голова краєзнавчо-історичного клубу імені Федора Борківського, член координаційної ради Ліги громадських організацій «Громада Полтавщини», голова комісії з освіти та культури Громадської ради при Полтавській обласній раді Ніна Кирпотіна.

Уже кілька років пані Ніна активно співпрацює з бібліотекою-філіалом № 5. І щоразу, як зазначила завідувачка бібліотеки Ірина Бочкова, вона розповідає користувачам закладу нові цікаві подробиці з історії. А нині в час російсько-української війни, розмовляє з ними і про волонтерство, зокрема духовне. Адже можна підтримувати захисників Вітчизни речами, а можна — духовно. Також необхідно доносити до мирного населення правдиві історичні факти, ламати стереотипи, розвіювати російсько-імперські міфи. Цим і займається краєзнавчо-історичний клуб, який діє у центральній бібліотеці міста Полтави, а заходи проводить у різних місцях. На запитання, чому до назви клубу додали ім’я Федора Борківського, Ніна Миколаївна пояснила: таким чином вшанували патріота, полтавця, котрий відстоював незалежність України. У часи Української революції 1917-21 рр. Федір Борківський служив в армії УНР.

Коли російські більшовики захопили Україну, він не емігрував і зазнав переслідувань. Пережив десять років тюремного ув’язнення. Вийшов на волю перед початком Другої світової війни. Належав до ОУН. У період гітлерівської окупації Федір Борківський чимало зробив, щоб полтавці вижили в тих тяжких умовах. Адже німці зовсім не займалися забезпеченням харчами й ліками мешканців Полтави, організацією опалення житла взимку. Федір Борківський очолив органи самоврядування — управу: адміністративний орган, що займався благоустроєм життя полтавців у роки окупації. Також він організував допомогу військовополоненим, яких гітлерівці утримували в нелюдських умовах. Для полонених, незалежно від їх національності — чи то були українці, чи росіяни, чи представники інших народів тодішнього СРСР, збирали харчі, ліки, одяг і передавали.

Разом з іншими патріотами Федір Борківський створив у Полтаві відділення Червоного Хреста, через яке розшукували родичів військовополонених, щоб ті могли приїхати й забрати в’язнів додому під свою опіку. У перші місяці німці це дозволяли. Федір Борківський організував друк українських підручників. За кошти від податків, сплачених працюючими полтавцями, було надруковано десять тисяч примірників «Букваря». Мешканцям, які розтягли медичний інструментарій під час безвладдя, коли радянські війська залишили Полтаву, а німці ще не увійшли, веліли принести все назад для відновлення роботи лікарні. Лікарню відновили, завдяки цьому врятували життя багатьом полтавцям, які нездужали. У березні 1942 німецькі нацисти розстріляли Федора Борківського та кількох керівників відділів управи, оскільки як гітлерівцям, так і російським більшовикам-комуністам, не подобалася ідея української незалежності й державності.

За матеріалами офіційного сайту Полтавської міської централізованої бібліотечної системи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *