Організація Українських Націоналістів (ОУН) була створена на Першому конгресі українських націоналістів у Відні на початку 1929 року внаслідок об’єднання кількох націоналістичних організацій.
Досить швидко постало питання про організаційні емблему, гімн та прапор. Провід в офіційному органі журналі «Розбудова Нації» (1929 p., число 6-7) у офіційній частині опубліковав «Звідомлення ч.4»:
«І. Розписуємо конкурс на:
а) прапор Організації Українських Націоналістів,
б) гімн Українських Націоналістів (текст і музика),
в) відзнаку для членів О.У.Н…
4) нагороджені проекти переходять на власність Проводу Українських Націоналістів».
У 1-2 числі «Розбудови Нації» за 1932 р. опубліковано рішення Проводу про затвердження емблеми ОУН (подано її кольоровий зразок) та тексту гімну.
«І. Подаємо до відома членству ОУН, що з надісланих проектів відзнаки-гербу ОУН прийнято проект, поданий артистом-маляром проф. Р. Лісовським. Репродукцію відзнаки-гербу подаємо окремою відбиткою як прилогу до біжучого числа
«Розбудови Нації».
ІІ. Принятий герб ОУН буде уживаний як відзнака для членів ОУН, на прапорі, печатках, фірмових блянкетах, на окладинці офіційного органу ОУН, тощо, отже всюди там, де йде про офіційний виступ ОУН на зовні».
Затвердженою емблемою (гербом) ОУН є стилізований золотий тризуб у якого середній елемент у формі двосічного меча – за ним закріпилася назва «націоналістичний тризуб». Досить часто використовувався лише тризуб з мечем без щита.
Автор емблеми – відомий митець Роберт Лісовський (1893-1982) – народився у Запоріжжі, вчився у Київській студії О.Мурашка, Українській академії мистецтв у М.Бойчука та
Г.Нарбута. Згодом закінчив Берлінську академію мистецтв, професор Української студії пластичного мистецтва у Празі (1929-1945). Після Другої світової війни жив в Італії, Великій Британії, Швейцарії. Уславився як графік, ілюстратор українських поетичних збірок, автор прикладної графіки. Помер у Женеві (Швейцарія).
Інформація ПУН у 1-2 числі «Розбудови Нації» 1932 також містила розділ, який стосується гімну ОУН.
«III. Із надісланих проектів тексту гімну ОУН принято проект, по-
даний одним із наших найвизначніших поетів (Олесь Бабій – автор), що запроторений у ворожій тюрмі. Слова принятого гімну є наступні:
Зродились ми великої години
З пожеж війни і з полум’я вогнів,
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гнет і гнів на ворогів.
І ось ідем у бою життєвому
Міцні, тверді, незломні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому
А хто борець, той здобував світ.
Не хочемо ні слави, ні заплати.
Заплатою нам радість боротьби:
Солодше нам у бою умирати,
Ніж в путах жити, мов німі раби.
Доволі нам руїни і незгоди;
Не смів брат на брата йти у бій.
Під синьо-жовтим прапором свободи
З’єднаєм весь великий нарід свій.
Велику правду для усіх єдину
Наш гордий клич народові несе:
Батьківщині будь вірний до загину
Нам Україна вища понад все!
Веде нас в бій борців упавших слава.
Для нас закон найвищий та приказ:
Соборная Українська Держава
Міцна й одна від Сяну по Кавказ.
4. Нагороджений проект переходить на власність Проводу Українських Націоналістів….».
Автор слів гімну ОУН Олесь Бабій (1897-1975) народився на Галичині. Член ОУН, учасник установчого Конгресу українських націоналістів у Відні (1929), зазнав переслідування за націоналістичну діяльність. Рано почав літературну діяльність, належав до групи символістів, що гуртувалися навколо журналу символістів «Митуса». Перша збірка вийшла 1923 p., автор багатьох поетичних і прозових творів і книг. Після Другої світової війни емігрував до Німеччини та США, де був активним громадсько-політичним діячем. Помер у Чикаго (США).
На оголошений додатковий конкурс музики гімну в наступні місяці надійшло кілька варіантів, які були розглянуті комісією і найвдаліші (на думку комісії) опубліковані того ж року у «Розбудові Нації».
Остаточний варіант гімну, що був затверджений Проводом, опублікований на вклейці у 3-4 числі «Розбудови Нації» 1934 року. Прізвище автора мелодії О.Нижанківського не вказувалося (як і автора слів О. Бабія).
Композитор і органіст Омелян Нижанківський (1895-1973) народився в м. Рогатині, музику вивчав у Віденському університеті, викладав у консерваторіях Каїру та Берна. Автор музики для органу, хорових церковних і світських хорів, інструментальних та вокальних творів тощо. Помер у Берні (Швейцарія).
Якщо герб та гімн були визначені та затверджені, то Прапор ОУН у 30-х роках не був остаточно затверджений, хоча згідно з ухвали Проводу передбачалося створення організаційного прапора, бо затверджуючи 1932 року герб ОУН Провід повідомляв, що він має бути «на прапорі, печатках, фірмових банкетах» тощо.
У підпільних умовах, в яких довгі роки діяла ОУН, використовувати прилюдно та навіть зберігати прапор було складно і небезпечно. Відомо, що прапор ОУН вільно використовувався у 1938 –1939 роках на Закарпатті як прапор парамілітарної організації «Карпатська Січ», що зафіксовано
на багатьох фотографіях того часу, зокрема на фотографії проведення з’їзду «Січі» 1939 року.
На Четвертому Великому Зборі Українських Націоналістів 1955 року прийнято Правильник церемоніалу, де подано опис емблеми прапора, печатки ОУН.
«…V ВЗУН приймає на вічні часи для ОУН, як її прапор, – блакитний прапор з націоналістичним Тризубом у центрі».
Після розколу і утворення 1941 року ОУН-самостійників-державників (згодом ОУН-революційна) на чолі зі Степаном Бандерою, ОУН на своєму ВЗУН у Кракові у квітні 1941 року прийняла серед іншого спеціальні «Окремі постанови», якими затверджено новий прапор та скасовано використання емблеми «націоналістичний тризуб».
«ОУН уживає свойого окремого організаційного прапору чорної й червоної краски. Уклад і обов’язуючі пропорції будуть ухвалені окремою комісією». Автором первісного варіанту емблеми ОУН-р був Р.Лісовський, той самий художник, що 1932 року створив емблему ОУН. Документ літа 1941 року «Членам, симпатикам і прихильникам ОУН» містить такий опис емблеми ОУН-р: «Організаційним знаком є: чорний рівнораменний трикутник підставкою в гору, на ньому червоний хрестомеч, на хрестомечі золотий Тризуб. Над підставкою буква «О», по лівій стороні знамени трикутника буква «У», по правім «Н» (разом ОУН). Трикутник вміщений на золотому полі». Далі подано опис прапора ОУН-р: «Організаційним прапором ОУН являється прапор кольорів червоного і чорного (червоний з гори, чорний з долини). Значіння кольорів таке: червоний – кров, чорний – земля».
Після відновлення діяльності та легалізації структур в Україні, ОУН провела свій перший в Україні, а взагалі XII Великий збір українських націоналістів, де прийняла серед іншого Статут ОУН, який 24 вересня 1993 року був зареєстрований Міністерством юстиції України. Статут у пункті 1.5 визначав – «ОУН використовує власну символіку: прапор, вимпели, емблеми, тощо, які є її символами і відмітними знаками, затверджені Проводом ОУН та зареєстровані у порядку, передбаченому чинним законодавством України». Тоді ж у Мін’юсті зареєстровано емблему та прапор ОУН.
Символіку ОУН у своїх емблемах використовують з певними відмінностями і поєднанням з іншими символами, або і без них, організації в Україні та в діаспорі.
2013 року у час Революції Гідності символіка ОУН лягла в основу емблеми Сотні ОУН ім. Є. Коновальця, а згодом добровольчого батальйону ОУН, а нині – Батальйону ОУН в складі Збройних Сил України.
Олександр КУЧЕРУК,
“Українське слово- Літаври”
ч. 3 травень 2015 року