В ніч з 12 на 13 лютого 1924 р. у польській в’язниці загинула видатна українка Ольга Басараб. Їй було лише 34 роки.
Народилася вона 1 вересня 1889 р. Рано залишилася без батьків (батько – священик, громадський діяч – Михайло Левицький; мати – Сабіна Стрільбицька), дуже рано овдовіла (чоловік – Дмитро Басараб загинув на Першій світовій).
9 лютого 1924 р. у Львові Ольга Басараб була заарештована польською поліцією і звинувачена у шпигунстві. Як відомо, терор проти українців посилився після передачі Антантою у березні 1919 р. Східної Галичини Польщі. Газета “Український скиталець” у статті “Галицька земля в огні, сльозах і крові” писала: “До 5 с[его] м[ісяця] [листопада 1922 р.] арештовано около 20 000 українців… В першу чергу арештовано молодь. Коли всі тюрми переповнено, часть вивезено до [концтабору] Домб’я” в околицях Кракова.
Ольгу Басараб допитували щодня, 12 лютого – двічі. Другий допит з тортурами тривав до ночі 13 лютого. Вранці її знайшли в камері мертвою.
Кілька років перед цим у листі до сестри Іванни від 26 травня 1919 р. вона писала: “В крові справляє Польща бенкет. Та нічого їм не поможе, що випалюють та вирізують цілі села…”.
Поляки замість того, щоб протистояти разом з українцями, московській небезпеці, чинили нечувані репресії проти української молоді, інтелігенції, селян.
Катинська трагедія, заподіяна московською владою, також стала одним з наслідків, як писав Ярослав Дашкевич, “самовбивчої політики польського уряду, адміністрації, поліції у ставленні до українців”.
Мати Я. Дашкевича – Олена Степанів була подругою Ольги Басараб ще до Першої світової війни. Знав її і батько п. Ярослава – Роман Дашкевич.
Документальний фільм про О. Басараб. Див. програму “Історична правда з Вахтанг Кіпіані“.
https://www.youtube.com/watch?v=wCSYswo0O2A
У 2007 р. за редакцією львівського історика Ярослава Ляльки вийшло прекрасне видання «Ольга Басараб та її доба : документи, матеріали, спогади, біогр. нариси». Львів: Галицька видавнича спілка, 2007. 1248с.
Надія СТРІШЕНЕЦЬ,
Голова Жіночого товариства ім. О.Басараб та О.Теліги