26 червня 2018 року в Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського відбулася конференція громадськості і науковців-істориків на тему «Полтавщина у Другій світовій війні: боротьба за українську державність».
Її організувала і провела голова краєзнавчо-історичного клубу, створеного два роки тому при центральній міській бібліотеці Полтави Лігою ГО «Громада Полтавщини», Ніна Кирпотіна.
Провідні науковці-історики Полтави ознайомили слухачів із маловідомими сторінками історії нашого краю – зокрема, із антинацистським і антибільшовицьким Рухом опору на Полтавщині і в Полтаві в роки гітлерівської окупації (1941-1943 рр.). Голова ОУН Богдан Червак доповів про роль і місце Похідних груп ОУН у визвольних змаганнях.
Присутні дізналися, що в ті роки в Полтаві органи самоврядування – міську управу – створили і очолили оунівці-мельниківці Федір Борківський – голова управи, Олесь Дигас, Петро Дейнеко, Андрій Багмет, Віктор Мигаль та інші. Їхня так звана «співпраця» із німецькою окупаційною владою полягала в тому, щоб організувати життєдіяльність міста, відкрити лікарні, школи, церкви, налагодити постачання палива і харчів, роботу підприємств, створити для полтавців хоча б мінімальні умови для виживання в той час, коли один окупант після 20-річного пограбування і нищення покинув їх напризволяще, на розправу іншому окупанту.
Тисячі полтавців, тисячі військовополонених ЧА різних національ –ностей вижили в німецьких концтаборах в Полтаві і навколо міста завдяки самовідданій праці полтавських оунівців-мельниківців, учасників Похідних груп ОУН, завдяки турботі і підтримці національно свідомих полтавців, які згуртувалися навколо міської управи під проводом Федора Борківського, навколо ідеї самостійної Української держави. В кінці березня 1942 року українські патріоти були розстріляні гітлерівцями на міському цвинтарі.
На сьогодні жоден пам’ятник в Полтаві, жоден меморіальний знак чи дошка не нагадує полтавцям про наших героїв, – справжніх, а не міфічних…
Після конференції група її учасників проїхала до паркової зони за меморіалом Солдатської Слави – колишнього міського цвинтаря , закритого і перенесеного владою міста у 60-тих роках, частково забудованого багатоповерхівками.
Священики трьох українських конфесій – УАПЦ, УГКЦ та УПЦ КП – на прохання модератора конференції провели спільну панахиду за оунівцями, які знайшли свій вічний спочинок на цьому цвинтарі. Невідомо, де саме їхні могили, і часто невідомі їхні імена. Але після конференції широкому загалу полтавців став відомим їхній подвиг…
Щиро дякую завідуючій кафедрою історії України ПДПУ ім. В.Короленка доктору історичних наук Л.Л.Бабенко, адміністрації та науковим співробітникам Полтавського краєзнавчого музею ім. В.Кричевського Н.В.Кузьменко і О.А.Скирді, історику-краєзнавцю кандидату історичних наук В.Я.Ревегуку за співпрацю у підготовці і проведенні конференції, за надзвичайно цікаві і змістовні доповіді.
Особлива подяка зав. сектором Полтавської ЦМБ І.О.Бабаєвій за прекрасні світлини.
Ніна Кирпотіна
Голова Полтавської міської організації ОУН