1 травня 1933 року вийшло перше число тижневика «Українське слово», заснованого українською громадською організацією Франції Українським Народним Союзом (УНС). З самого початку тижневик набрав форми неофіційного бюлетеня Проводу Українських Націоналістів у Франції.
Газета друкувалася на друкарській машинці і розмножувалася ротапринтом, (тираж першого числа склав 200 примірників) форматом А-4 на 16 сторінках. Обкладинка друкувалася високим друком, в яку вставляли готовий блок. До середини 1934 року тираж зріс у 3 рази, тобто досяг 600 примірників. Головним редактором від самого початку до липня 1934 року був недавній секретар Голови Проводу українських Націоналістів О. Бойків.
Серед тогочасних авторів відомі політичні, громадські та наукові діячі: М.Сціборський, М.Капустянський, О.Ольжич, Д.Андрієвський, Є.Онацький, Б.Кентржинський та інші.
Своєрідним продовженням паризького «Українського слова» стала щоденна газета, яку в час Другої Світової війни організували в Україні похідні групи ОУН та Культурна референтура ОУН на чолі з О. Ольжичем (Олегом Кандибою).
7 серпня 1941 року розпочалося видання «Українського слова» спочатку у Житомирі, а через кілька днів у Києві. Головний редактор – і. Рогач, члени редакції М. Олійник, О. Чемеринський та інші.
Газета виходила звичайним форматом, тираж коливався в межах кількох десятків тисяч примірників, інколи сягав 50 тисяч. Друкувалася газета спочатку у колишній друкарні «Пролетарської правди» на нинішній вулиці Б. Хмельницького, а згодом в друкарні по вулиці Бульварно-Кудрявській 24, там і розміщувалася редакція.
Поміж інших авторів в газеті друкувалися О. Штуль-Жданович, М. Ситник, У. Самчук, твори репресованих українських письменників тощо.
До газети виходили додатки – спочатку «Література і мистецтво» (редактор М. Ситник), а згодом «Літаври» (редактор О. Теліга), яких вдалося випустити лише по кілька чисел.
Німецькі окупанти припинили видання газети у грудні 1941 року, а членів редакції на чолі з І. Рогачем та О. Телігою – арештували й у січні-лютому 1942 року розстріляли в Бабиному Яру.
З відновленням незалежності України Провід ОУН прийняв рішення відновити видання тижневика «Українське Слово» в Україні. Після короткого підготовчого періоду у Львові 21 листопада 1991 року вийшло перше число газети. Засновник не вказувався, редактор газети — Й. Лось. Редакція містилася в приміщенні Львівського університету ім. І. Франка. Наклад першого числа становив 12 тисяч, другого — 25 тисяч, згодом досягнув 40 тисяч примірників. У 1991 році вийшло всього 3 числа, 1992–21 число, останнє — 11 листопада. Газета швидко переросла львівські «рамки», і редакцію перенесено до Києва.
Після короткої перерви 17 січня 1993 року у Києві вийшло перше число оновленої газети Новим головним редактором газети призначено громадянина Польщі, українця, члена Проводу Українських Націоналістів М. Вербового. Редакція перший час містилася по вулиці Лєскова, 8, а з травня 1993 року — по вулиці Івана Мазепи, 6.
У 2014 році, коли розпочалася російсько-українська війна, Провід ОУН ухвалив рішення додати до назви «Українське слово» назву ще одного видання ОУН, яке виходило в Києві під час Другої світової війни –«Літаври».
«Українське Слово – Літиври» — речник Організації Українських Націоналістів, але ніколи не замикалося на внутрішніх проблемах ОУН. Воно є загальнонаціональним виданням, яке пропагує та відстоює ідеї українського націоналізму, як організованої форми політичного і громадського життя українського народу, що особливо важливо на сучасному етапі української державності.
Секретаріат ОУН