Голові Українського інституту національної пам’яті

Антону Дробовичу

Шановний пане Голово!

Звертаюся з приводу перепоховання полковника Армії УНР і першого Голови ОУН, відомого державного і військового діяча Євгена Коновальця.

Перепоховання Євгена Коновальця з Нідерландів в Україну вже має окрему історію. Вперше це питання у 2006 році озвучив тодішній Голова ОУН Микола Плав’юк. У квітні 2006 року напередодні відзначення 115-ї річниці з дня народження першого Голови ОУН, він зустрівся з керівництвом Львівської обласної державної адміністрації, щоб обговорити можливість перепоховання Є.Коновальця в Україні.

Водночас він звернувся до МЗС України з проханням розпочати заходи із його перепоховання. При цьому він слушно нагадав, що у 1938 році, коли прощалися із Коновальцем – одним із найвидатніших діячів національно-визвольного руху в ХХ сторіччі – наголошували, що могила у Роттердамі є тимчасовою. Як тільки постане незалежна Україна, за яку він віддав своє життя, його неодмінно поховають на рідній землі.

І тільки 25 червня 2013 року сесія Львівської обласної ради ухвалила рішення про створення Організаційного комітету із питань увічнення пам’яті та перенесення з Нідерландів в Україну праху першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.

Однак, здається, цим все і завершилося.

25 листопада 2015 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про відзначення 125-річчя з дня народження Євгена Коновальця» у якій, зокрема, зазначалося:

– звернутися до Уряду Королівства Нідерланди з проханням сприяти перепохованню Євгена Коновальця в Україні;

– утворити організаційний комітет з питань підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 125-річчя з дня народження Євгена Коновальця та його перепоховання.

Але, на жаль, так нічого й не було зроблено.

Я вже не кажу про десятки звернень від громадських організацій, політиків, активістів, що надсилалися до різних органів влади і які залишаються без відповідей, або ж надавалися відповіді-відписки.

При цьому треба пам’ятати, що оренду місця поховання Є. Коновальця у Роттердамі необхідно регулярного сплачувати, а у разі несплати, могила буде демонтована, що спричинить значний негативний резонанс в Україні і світі.

Сподіваюся, що з допомогою Українського інституту національної пам’яті все ж таки вдасться здійснити реальні кроки щодо перепоховання та гідного вшанування пам’яті Євгена Коновальця в незалежній Україні.

З повагою

Богдан Червак,

Голова ОУН