В центральних, східних та південних регіонах панує російська мова та культура у суспільстві.

Це – наслідки заселення території України росіянами, білорусами та іншими поневоленими росіянами народами, а також насильницької багатосотлітньої русифікації України російською імперією та срср, а в часи незалежності – російською федерацією.

Використання російської мови в таких катастрофічних масштабах в українському суспільстві, зокрема і в побуті, який реалізується громадянами у суспільному просторі, формує російський суспільний мовно-культурний та мовно-інформаційний простір. Відбувається це за рахунок звуження українського національного суспільного культурно-інформаційного простору.

Це є порушенням конституційного статусу української мови як державної, простором функціонування якої є усі сфери суспільного життя України (стаття 10 Конституції України).

Не відповідає конституційному статусові української мови як єдиної державної застосування режиму двомовності в публічному просторі шляхом змішування української мови з будь-якою іншою й спричиняє зовнішнє звуження простору вживання української мови, підриває зсередини саму її систему, спотворює її структуру, створює ґрунт для її внутрішнього розкладу, зумовлюючи її занепад (п.4.1. Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2021).

Російський суспільний мовно-культурний та мовно-інформаційний простір потужно русифікує громадян України, як в Україні, так і закордоном. А його розмір та покриття України є катастрофічними,  демонструє критичну загрозу як національній безпеці України, так і єдності українського суспільства.

Найбільша біда – це зросійщення українських дітей та молоді, формування в них російської ідентичності. Зокрема і в дітей та молоді, які виховуються україномовними родинами, які перебувають в російськомовному чи у двомовному суспільному просторі.

Русифікація визнається злочинною та засуджується, а її пропаганда заборонена в Україні (статті 3.1 та 4.1 Закон України від 21.03.2023 № 3005-IX Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії).

Російськомовні громадяни України в переважній більшості споживають російську інформацію та російську культуру, вони виховують українських дітей росіянами, громадянами, лояльними до всього російського та емоційно прив’язаними до російської нації.

Язик йде в комплекті з російською ментальністю в тій чи іншій мірі, в яку вшиті антиукраїнські наративи, російський шовінізм, російська пропаганда.

Російськомовні громадяни – це легка здобич для гібридної війни рф в Україні.

Згідно опитуванню Центра Разумкова (червень 2024 рік)

95% громадян України вважають себе етнічними українцями, 2% — етнічними росіянами.

Проте 13% опитаних вважають українську та російську мови однаковою мірою рідними, а 6% вважають рідною російську мову.

Тобто 19% громадян вважають російську рідною!

Згідно дослідження Громадянської мережі ОПОРА та Київської школи економіки, проведеного Київським

міжнародним інститутом соціології у вересні 2024 року

11.8% використовують виключно російську мову у повсякденному спілкуванні, плюс 25,7% використовують  російську мову разом з українською.

Тобто в Україні сьогодні 37,5% російськомовного населення!

Це є смертельно небезпечним для України.

Тож дерусифікацію необхідно пришвидшувати.

Наразі діють положення мовного законодавства, які регулюють мовні права та обов’язки в Україні.

Проте у зросійщених населених пунктах мовне законодавство не виконуються.

Через толерування місцевою владою цих регіонів російської мови не відбувається ні інформаційна кампанія щодо необхідності дерусифікації українського суспільства, зокрема серед бізнесу, у сфері освіти, серед громадськості, ні контроль над дотриманням мовного законодавства.

Тож статистика Уповноваженого з захисту державної мови не відображає мамштабу мовної проблеми.

А сам апарат мовного Секретаріату пана Кременя не справляється навіть зі своєю частиною роботи, бо має обмеження у штаті (50 людей на всю країну) та бюджеті. Також постійно відбуваються спроби скоротити персонал.

Прошу підтримати збір голосів для петиції про посилення мовного контролю. Ця ініціатива дуже не подобається лобістам російської мови, тож  створюється негативне сприйняття суспільством цієї ідеї – створення органу Мовної Поліції.

Відбуваються маніпуляції. Цій ідеї приписують те, що вона не містить. А саме, що людей будуть затримувати на вулицях, арештовувати. І далі кремлівська пропаганда очорняє націоналістичний мовний рух з дерусифікації України максимально гидкими способами.

Хочу наголосити, що мета Мовної Поліції – контроль виконання існуючого мовного законодавства. Діяльність суто в межах законодавства України.

Ініціювала петицію моя мовна подруга, Вероніка Ольшанська, з якою ми проводимо акції із захисту української мови. Зокрема, виходили на Хрещатик та закликали українців переходити на українську.

Під час цієї події фронтовики військові нас підтримували, приєднувались та навіть пропонували фінансування нашої діяльності. А цивільні в більшості цькували, скандалили та обзивали.

Це показало нам з Веронікою, наскільки в українському суспільстві панує антиукраїнські думки.

Прошу підписати Петицію та поширювати її серед їхніх знайомих.

Я впевнена, що більшість мешканців  України – за.

Не захистимо Україну від російської мови, буде малоросія.

Посилання на Петицію. https://petition.kmu.gov.ua/petitions/7519

З надією на українську Україну,