28 червня 1941 року, засновник УПА “Поліська Січ” Тарас Бульба-Боровець видав оперативний наказ № 1,
в якому було сказано:
«Наказ № 1 від 28 червня 1941, село Немовичі, район Сарни.
До всіх командирів бойових груп.
I. Наказую всім бойовим групам зараз організувати невеликі повстанські загони і почати диверсійні акти в тилах Червоної Армії.
Завдання:
1. Зривати мости і зв’язки.
2. Знищувати транспортні засоби.
3. Збирати точні відомості по оборонним спорудам більшовиків і негайно направляти до мене чи безпосередньо передавати на фронт німецьким частинам.
4. Не допускати в більшовицькі частини українців, мобілізованих совєтами.
II. У місцях, звільнених від більшовиків – захопити владу, організовуючи народну міліцію з жовто-блакитними пов’язками. Скрізь вивішувати жовто-блакитні прапори, організовувати урочисті зустрічі німецьких військ. Приступити до організації нового національного порядку.
III. Диверсійні напади на більшовиків здійснювати в таких умовах, які виключають їх повернення і злісне знищення місцевого населення.
Голова Україні Тарас Бульба. »
(Переклад з російської, бо оригінал журналу наказів Тараса Бульби-Боровця досі знаходиться в Москві, і українським науковцям не показується. Дали лише виписки з журналу перекладені на російську, для деяких іноземних музеїв).
Для тих хто не розуміє чому Боровець так активно став “допомагати німцям” знищувати залишки московсько-більшовицьких банд які окупували Західну Україну у вересні 1939 року, рекомендовано уважно вивчити історію масових розстрілів політичних в’язнів НКВД перед відступом у 1941 році, які відбулись не лише у Львові та інших великих містах, але й по невеликих поліських містечках таких як Сарни (https://youtu.be/dU_My_eQ4cQ ).
Після панічної втечі сталінських посіпак перед гітлерівськими, поліщуки приходили до казематів НКВД шоб забрати звідти своїх рідних, а там бачили лише їх мертві понівечені катуваннями тіла, і навіть тіла вагітних жінок і дітей. Не останню роль в нелюбові до Червоної Армії від місцевого населення, зіграв виданий на початку німецько-радянської війни сталінський наказ про “випалену землю”. Згідно того наказу Сталіна диверсійні групи більшовицької армії мали спалювати не лише врожаї перед відступом, але й українські села (як зараз путлерівці на Донбасі!) які могли перейти під контроль до гітлерівців (https://youtu.be/F4S74Qto5cU ). Зважаючи на це, союзництво з німцями на початку літа 1941 року Боровця, та інших українців, є цілком природнім.
Але лише в листопаді 1941 року Тарас Бульба-Боровець отримав від Житомирського ССівця Гічке наказ для УПА “Поліська Січ” прийняти участь у знищенні мирного єврейського населення Полісся, Боровець офіційно розпустив поліційні загони “Поліської Січ”, і повернув зброю проти гітлерівців (http://zustrich.org/old/lib/bulba/bulba_166liquidation.htm ).
В наступному році цього дня буде святкуватись 75-та річниця створення УПА “Поліська Січ”, яка зазначена в пункті 13 Закону України “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті”
Слава Україні!
Більше матеріалів про УПА “Поліська Січ” шукайте на сайті Громадської Ініціативи “Поліська Січ”: http://poliskasich.org.ua/
Зокрема рекомендуємо переглянути наступні відеоспогади осіб пов’язаних із заснуванням і діяльністю “Поліської Січі”:
1. Галина Кухарчук. Секретарка Бульби-Боровця
2. Спогади сина першого душпастиря УПА, дисидента, Євгена Симоновича
3. Відеоспогади Миколи Євстафієва, працівника друкарні Бульби-Боровця
4. “Чи був Тарас Боровець платним агентом Абверу у 1939-1940 роках?”
5. “Пісня про “Поліську Січ” в Олевську”