З лютого 2019 р. виповнюється 90 років створення Організації Українських Націоналістів. В новітній історії України, після спаду активності Української національної революції 1917 року, ОУН стала провідною та об’єднуючою політичною силою української нації в послідовній, безкомпромісній, жертовній боротьбі за відновлення Української Самостійної Соборної Держави.
ОУН – концентрація історичного досвіду, модерної національної ідеї та системного пасіонарного чину української нації у споконвічному прагненні до власної державності, це приклад високоорганізованої боротьби за право на самовизначення, за право жити на рідній землі за своїми законами, що уклалися нацією протягом тисячоліть.
Створення ОУН вмотивовано об’єктивною потребою вироблення нових підходів, нової стратегії і тактики боротьби за власну державу. Провідні теоретики ОУН окреслили ідейні й програмові засади ідеології українського націоналізму — незнищенного суспільного руху, світогляд якого ґрунтується на інтересі нації і держави.
ОУН постала як загальнонаціональна сила, готова політично і мілітарно відстояти інтереси української нації. Не випадково, ідейним натхненником створення ОУН та першим головою його Проводу став Євген Коновалець – провідний військовий і політичний діяч, один із організаторів боротьби за державну незалежність в 1917 – 1922 рр.
ОУН стала єдиною українською політичною і військовою силою, що за умов жорстокого протистояння між двома імперіями – сталінським СССР та гітлерівською Німеччиною – спромоглася організувати й очолити національний рух за відновлення Української держави. Діяльність Похідних груп ОУН та героїчна збройна боротьба УПА, основу якої складали кращі кадри націоналістів, – незаперечні свідчення довічності національної ідеї та готовності українського народу зі зброєю у руках відстоювати право мати власну національну державу.
Жертовна боротьба націоналістичного підпілля в концтаборах совєтського Гулагу, дійова організація спротиву гулагівській нелюдській системі, підготовка і проведення масових повстань у таборах – засвідчили незламність та непереможність організованого націоналістичного руху, який був єдиною дієвою силою в боротьбі з московським більшовизмом.
Саме український націоналізм впродовж довгих десятиріч російсько-більшовицького панування над Україною послідовно оберігав і живив визвольну ідею українського народу та віру в його неодмінну перемогу. Український націоналізм став основою консолідації українців вільного світу, збереження ними національної самоідентичності в країнах поселення на всіх континентах. Український націоналізм ідейно надихав та організаційно підтримував рух спротиву російському тоталітаризму в Україні, активно впливав на формування суспільних сил, які в пам’ятні 80-ті — 90-ті роки XX ст. стали провідними ідейними натхненниками відновлення самостійної Української держави.
Завдяки наполегливості українських націоналістів у другій пол. ХХ ст. ОУН вдалося створити масштабну та дієву міжнародну мережу антиімперського та антикомуністичного руху, якої не знала світова історія. Антиімперські, антикомуністичні центри об’єднували Україну, Білорусь, народи Кавказу, Грузію, Вірменію, Азербайджан, Туркестан, Сибір, Ідиль-Урал, Донські землі, Литву, Латвію, Естонію, Словаччину, Чехію, Угорщину, Болгарію, Румунію, Сербію, Хорватію, Албанію ,В’єтнам, Кубу та ін. У наступні роки антиімперські організації були створені в країнах Африки, Південно-Східної Азії та, навіть, Латинської Америки. Українські націоналісти відіграли активну роль у створенні та діяльності Світової Антикомуністичної Ліги, до складу якої входили представники більш ніж 60 країн світу та яка відіграла значну роль в процесі краху російської комуністичної імперії. Українська делегація домоглася входження у ВАКЛ як рівноправна з американською, японською та іншими делегаціями, за якими стояли потужні світові держави.
Сьогодні український народ стоїть перед загрозою втрати незалежної національної держави через анексію Криму Московщиною та її воєнну агресію на Донбасі. Недорозвалена російська імперія, вражена бацилами рускомірівського шовінізму та кагебівсько-комуністичного імперіалізму, оговтавшись знову загрожує найближчим сусідам та всьому цивілізованому світові. Підігрівання збройного вірмено-азербайджанського конфлікту в Нагірному Карабасі, окупація Придністров’я, геноцид чеченців, агресія проти Грузії з окупацією Південної Осетії і Абхазії, спроба повномасштабної окупації України, сірійське народовбивство, створення ІДІЛ, допомога талібам в Афганістані та Пакистані – лише фрагменти світової війни нового гібридного типу, яку розгортає Московська імперія проти цивілізованих країн, та яка, за твердженням експертів, матиме характер локальних воєнних конфліктів та всепланетарних дезінформаційних, психологічних, нейролінгвістичних та кібернетичних атак на громадянство, на функціонально важливі державні органи та об’єкти критичної інфраструктури. Більше того, сьогодні зафіксовано фейково-троллінгове та кібернетичне втручання Кремля у вибори 18 країн з метою деформувати волевиявлення громадян та привести до влади лояльні до Москви політичні сили, фінансовані з Кремля. І лише остаточна дезінтеграція російської імперії може зупинити чергову загальносвітову катастрофу.
Але завдання українського націоналізму далеко не вичерпані і у внутрішній політиці. Провідна ідея створеної в 1929 р. ОУН – Українська Самостійна Соборна Держава, як національна держава українського народу, на сьогодні не втілена в життя. Українці й досі не є справжніми господарями на своїй землі, а українська нація ще не набула повноти влади у власній державі. Вона залишається поневоленою купкою олігархів, які обманом і розбоєм заволоділи значною частиною національних багатств та намагаються вирішувати долю українського народу і держави на свою користь і вигоду. Тому надзавданням українського націоналістичного руху є деолігархізація країни та передача всієї повноти влади українському народові.
Багатовіковий національно-культурний гніт українського народу окупантами, а з іншої сторони – глобалізація сучасного світу вимагає титанічних зусиль для збереження власного національного обличчя та традиційних цінностей українського народу. Відродження історичної пам’яті національної самосвідомості, української мови та культури – надважливе завдання для українських націоналістів.
За таких обставин український націоналізм і надалі залишається єдиною об’єднуючою силою, що стоїть на сторожі інтересів українського народу.
Відзначаючи пам’ятну дату, ми водночас звертаємося до націоналістів, українських патріотів та всіх, кому дорога пам’ять про минулу боротьбу ОУН та її героїв: гідним вшануванням 90-ї річниці створення Організації Українських Націоналістів стане наша спільна праця та консолідація сил для утвердження тих ідеалів, за які боролася і бореться ОУН. Віра в перемогу надає нам великої духовної наснаги.
Український дієвий патріотизм, чільними носіями якого є українські націоналісти, має виконати своє історичне завдання — звільнити нашу землю від московських окупантів, привести українську націю до влади у всіх сферах буття в незалежній і соборній Українській державі!
Богдан Червак, Голова ОУН
Степан Брацюнь, Голова КУН