Із обранням президентом В.Зеленського Україна, фактично, опинилися у ситуації 1921 року.

На той час у середовищі української еліти запанували розпач і зневіра, які були викликані поразкою УНР. Аналогічні відчуття виникають сьогодні, оскільки президентом України стала людина, яка позбавлена національних почувань і схильна до гнилого компромісу з Москвою, який на практиці може призвести до втрати державності.

У 1921 році національно свідомі українці не піддалися розпачу і зневірі. Відтак виникла УВО, а згодом ОУН, які започаткували новий етап національно-визвольної боротьби українського народу за власну державність.

Цей урок історії нагадує нам, що будь-яку поразку треба сприймати як новий шанс. На цей раз як шанс зберегти і утвердити незалежність і соборність України.

На цих виборах українські націоналісти не перемогли, але й не програли. Ми зуміли виступити об’єднаною силою і запропонувати суспільству єдиного кандидата у президенти України.

Треба усвідомити, що крім націоналістів в Україні не існує жодної іншої сили здатної зупинити можливий реванш та запропонувати суспільству єдино правильний  шлях – утвердження України як національної держави.

Об’єднані сили націоналістів – ВО «Свобода», Правий Сектор, КУН, ОУН і С-14, можуть і мають скласти кістяк єдиного націоналістичного руху, який у жовтні сформує фракцію націоналістів у ВР, яка не віддасть Україну на поталу Москві.

Чи це реально? Цілком реально, якщо належно засвоїмо уроки історії.

Богдан Червак,

Голова ОУН