У Трускавці в готельно-курортному комплексі «Карпати» відбулася Перша науково-практична конференція, присвячена державному, політичному, військовому діячеві — полковнику Андрію Мельнику.

Чи багато ми знаємо про Андрія Мельника? На жаль, ні. Навіть мені, історику за освітою, соромно зізнатися, що більшість інформації про цю особистість я почерпнув лише тепер, з цієї науково-практичної конференції. Так, мені було відомо як мінімум те, що пишеться у Вікіпедії: де народився Андрій Мельник, у якій сім`ї, про його життєвий шлях. Я був у рідному селі Мельника, бачив пам’ятник Провіднику ОУН і їхав тією жахливою дорогою, яка, на жаль, не шлях, а — напрямок у село Воля Якубова. Тож хочеться вірити, що сьогоднішня конференція стане початком відкриття Мельника в Україні і початком відродження його рідного села. Держава має знати своїх Героїв, популяризувати їх, формувати свідомість громадян якраз на прикладі таких людей як інтелігентний, вольовий, розумний та безкорисливий у своїй любові до України Андрій Мельник.

У цій публікації я не розповідатиму багато про Андрія Мельника. Доктор історичних наук Юрій Шаповал у своїй публікації в газеті «День» дуже чітко розклав по поличках життя та діяльність нашого земляка.

Натомість я зупинюся на самому дійстві: як годиться, розпочали з молитви. В каплиці ГКК «Карпати» в співслужінні священиків єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Григорій Комар відправив молебен, під час якого виголосив дуже зворушливу та повчальну проповідь.

Перед початком науково-практичної конференції відбулася зустріч із журналістами, де головною темою була тема єдності — єдності між націоналістами, єдності українців, єдності заради розвитку та процвітання рідного краю. Приклад штучного поділу ОУН на «мельниківців» та «бандерівців» показує як ворог може використати певні особисті амбіції чи протистояння через дрібниці в своїх власних інтересах. Для прикладу, після вбивства Степана Бандери НКВД старалося приписати це вбивство «мельниківцям», видавши від імені ОУН силу-силенну брошур та агіток типу «Нарешті ми зробили це!». Тоді вони, енкаведисти, «зробили нас разом». На жаль…

Під час прес-конференції було повідомлено про плани провести наступного року в селі Воля Якубова фестиваль української історичної пісні та поезії «Шабелина» (до 130-річчя від дня народження Андрія Мельника), про відновлення та освячення студні (колодязя) на батьківському обійсті Мельників… Сказано про те, що Дрогобиччина має стати тим місцем, де буде відновлена історична справедливість. Бо ім`я Мельника намагалися затерти, його хату знесли з лиця землі, а село стерли з мапи і намагалися теж знищити. Але є Бог на світі, і є справедливість.

А потім почалася справжня учта для істориків, громадських діячів та небайдужих до долі України та її минувшини людей. У доповідях істориків із Києва, Львова, Тернополя, Дрогобича: Юрія Шаповала, Богдана Червака, Олександра Кучерука, Івана Хоми, Миколи Посівнича, Юрія Черченка, Віктора Савенка, Василя Ільницького, В’ячеслава Бліхара та багатьох інших прозвучали не лише відомості про життя Мельника та цікаві сторінки з його біографії, а й прозвучали чіткі меседжі, що потрібно не шукати винних, не сприяти розділенню українців, а спільно протистояти ворогу. Бо він, ворог, у нас — і зовнішній, і внутрішній один. І ми проти нього маємо стояти єдиним фронтом!

Матеріали цієї науково-практичної конференції будуть видані окремою збіркою — і я обов’язково попрошу один примірник для себе, бо це страх, як цікаво та потрібно.

Такі збірники мають бути не лише в університетах чи інституціях, які організували цей мегапотужний захід (Інститут історії України Національної Академії наук України, Національна Спілка письменників України, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Національний музей історії України, Фундація імені Олега Ольжича, ГКК «Карпати»), а й у кожній школі, принаймні на Дрогобиччині, а ще краще не лише на Дрогобиччині. Бо постать Андрія Мельника досі забута, затерта, значить, енкаведистам вдалося не просто зробити свою справу, а й зберегти це «досягнення» за час майже 30 років незалежної України. Бандеру в нас знають, шанують, в Старому Угринові є музей-садиба, а Мельник досі terra incognita.

Потужну інформаційну підтримку конференції надали, передовсім газета «День», «Емігрантське радіо», телеканали «5 канал», «Еспресо», «UA:Перший»…

Прикметно, що співорганізатором та модератором цього важливого заходу став письменник, голова Благодійного фонду сприяння ініціативам газети «День» Микола Гриценко. Примірники «Дня» з об’ємною статтею історика Юрія Шаповала дісталися всім присутнім, а науковці отримали унікальне свіже видання бібліотеки газети «День вдячності».

Нам важливо, що питання відновлення історичної справедливості щодо мегапотужної постаті українського націоналіста Андрія Мельника піднімається саме у Трускавці — курортній столиці України, одному з культурних центрів Львівщини. І що піднімає цю тему саме трускавчанин — Лев Грицак, який разом із однодумцями відроджує рідне село Андрія Мельника Воля Якубова. Сподіваємося, що до його зусиль приєднається місцева влада Дрогобиччини, Львівщини, а центральна українська влада нарешті посприяє, щоб у ці краї було прокладено належну дорогу. Головне, щоб Україна була єдиною і українці гуртувалися. Заради тої ідеї, за яку все своє життя боролися і Бандера, і Мельник, і Коновалець, і Теліга, і Ольжич, і Стус, і багато інших синів і дочок тої України.

ВРАЖЕННЯ

Михайло ЦИМБАЛЮК, народний депутат України IХ скликання:

— Тема конференції безпосередньо вплетена в історичний контекст становлення Української держави, особливо, що стосується політики примирення національно-визвольних сил нашого суспільства на підвалинах паритетних, відданих гуманістичним принципам і цінностям України. Варто сказати, що Андрій Мельник присвятив своє життя служінню українській нації, зокрема в 1946 р. створив Координаційний український комітет, а в 1948 р. — Українську національну раду. У 1957 р. висунув ідею заснування Світового союзу українців. Ініціативу Андрія Мельника об’єднати Світове Українство реалізовано 1967 року, та й ще чимало справ заради розвитку нашої держави.

Лев ГРИЦАК, голова громадського об’єднання «Трускавецька рада старійшин», ініціатор відродження малої батьківщини Андрія Мельника:

— Ми провели суспільно-значимий захід. По суті — на волонтерських засадах, без допомоги та участі представників влади, яка би мала давно цим зайнятися. Три сотні слухачів та й самі доповідачі відкрили для себе надзвичайно цікаву інформацію про визначного і героїчного українця, який усе своє життя присвятив боротьбі за Незалежну Соборну Україну. На основі наукових досліджень розвіяно багато пропагандистських комуно-більшовицьких міфів… Конференція показала, що поділ на «бендерівців» і «мельниківців» штучно роздутий більшовицькою машиною. Ніхто з науковців не зміг довести фактів як фізичного знищення між двома гілками в ОУН, так і єврейських погромів. До речі, в перерві до мене підійшов керівник однієї єврейської громади, подякував за отриману інформацію від науковців і потиснув руку…

Богдан ЧЕРВАК, голова ОУН:

— Конференція в Трускавці насправді стала (першою!), де впродовж цілого дня науковцями висвітлювалися різні аспекти життя і діяльності Андрія Мельника. При цьому переважав грунтовний, об’єктивний підхід до осмислення місця і ролі Андрія Мельника в боротьбі за самостійну Україну. Під час конференції були оприлюднені нові, не відомі мені і багатьом українцям факти із життя А.Мельника і ОУН. Це свідчить про пошуковий характер конференції та необхідність і надалі досліджувати життя й діяльність А.Мельника. Що ми спільними зусиллями небайдужих людей, безумовно, будемо робити.

Володимир КЛЮЧАК,

м. Трускавець