«…і там, де звучить рідна мова,
живе український народ.»
Володимир Сосюра «Українська мова»

21 січня у Музеї книги і друкарства відбулася презентація виставки «Український енциклопедист у Франції» до 100-річчя від дня народження Аркадія Жуковського.
Народився Жуковський Аркадій Іларіонович (12.01.1922 – 2.10.2014) в родині православного священика Іларія Жуковсього в Чернівцях. У 1940 році Аркадій Жуковський закінчив Чернівецький ліцей імені Пумнула та поступив на філософський факультет Чернівецького університету. Водночас став членом Організації українських націоналістів. 1941 року, під час Другої світової війни, разом із родиною Аркадій Жуковський емігрував до Австрії. У 1942 році під час навчання у Політехниці в Бреслау був призначений провідником місцевого проводу ОУН. У 1949 році закінчив інститут в місті Грац за спеціальністю «інженер-будівельник», очолював місцевий провід ОУН, з 1947 р. — голова Союзу українських студентських товариств Австрії. У 1955—1958 роках був головою Українського студентського товариства «Зарево».
Пізніше Аркадій Жуковський переїхав до Франції, в 1959 році був обраний генеральним секретарем Українського академічного товариства у Парижі.1969 р. захистив докторську дисертацію в Українському вільному університеті (УВУ) в Мюнхені, а в 1976 році захистив докторську дисертацію в Сорбонні (Париж).
З 1960 року Аркадій Жуковський був асистентом, з 1977 року – деканом Паризького університету (до 1988 р.). Від 1969 року — професор, продекан філософського факультету.. Був активним діячем організації Українська Національна Єдність у Франції. 1987 року Аркадія Жуковського обрали головою НТШ в Європі (Сарсель, Франція), 2009 року — почесним головою.
Разом з одним із найактивніших українських політиків Буковини (був Головою ПУН у 1977 – 1979 роках) Денисом Квітковським, а також з філологом Теофілом Бриндзаном історик Аркадій Жуковський є співавтором «Історії Буковини». Трійко буковинців почали роботу над монографією ще в 1940-х роках, а завершили на початку 1950-х. Друком книжка вийшла 1956 року. Як згадували самі автори, вони опрацювали архіви Відня, Берліна, Парижа, Едмонтона, хоч не могли працювати в Україні і навіть у Румунії. У деяких випадках, як зауважували вони, покладалися на власні спогади, бо події 1920 – 1930-х років ще добре пам’ятали.
У 1989–1995 роках Аркадій Жуковський був президентом Бібліотеки імені Симона Петлюри в Парижі, членом Митрополичої ради УАПЦ в Європі. На 5 – 7 і 10 Великих Зборах Українських Націоналістів (ВЗУН) Аркадій Жуковський був обраний членом Проводу Організації українських націоналістів. Також був співредактором разом з Володимиром Кубійовичем (23.09.1900 – 2.11.1985), а з 1985 – головним редактором багатотомної Енциклопедії українознавства після смерті Володимира Кубійовича. Володимир Кубійович і Аркадій Жуковський вважали Енциклопедіюї українознавства важливим довідником українознавства для кількамільйонної маси українців й осіб українського походження, які жили в діаспорі за межами СРСР. Потрібна вона і в Україні. Особисто я часто зверталася до неї під час роботи.
У 1986 році Аркадій Жуковський написав допис: «Діяльність Володимира Кубійовича на відтинку Енциклопедії українознавства», надрукований в журналі «Український історик» – 1986. – № 3–4. – С. 15–22.
Упродовж всього життя Аркадій Жуковський плідно займався науковою роботою, результатом чого стала низка книг та статей, серед яких «Петро Могила і питання єдности церков» (1969, 1997), «Нарис історії України» (1992, 1993), «Histoіre de l’Ukraine» (1993), «Феномен Петра Могили: Біографія. Діяльність. Позиція» (1996), «Abrege de L’Histoire de L’Ukraine» (1997).
Аркадій Жуковський упорядкував антологію української літератури в перекладі на французьку «Antologie de la littérature ukrainienne du XIe au XXe siècle», яка вийшла у Видавництві імені Олени Теліги.
Такими книжками, як «Histoіre de l’Ukraine» й «Antologie de la littérature ukrainienne du XIe au XXe siècle», Аркадій Жуковський намагався ознайомити французів з Україною. Коли Президент Франції Еману ель Макрон зневажливо посміхнувся на слова Путіна про приналежність Анни Ярославни до Росії, я подумала, що мабуть Макрон прочитав книжку Аркадія Жуковського «Histoіre de l’Ukraine».
Я згадую співпрацю і зустрічі зі світлої пам`яті Аркадієм Жуковським як у Києві, так і в Парижі.
Документальна спадщина Аркадія Іларіоновича Жуковського, а зокрема наукові матеріали, листування, документи біографічного характеру зберігаються у фондах Бібліотеки ім. О. Ольжича у Києві, Центрального державного архіву закордонної україніки — ЦДАЗУ.
На виставці можна побачити прижиттєві світлини Аркадія Жуковського та його родини, рукописи, документи і книжкові й періодичні видання, які містять наукові праці Аркадія Жуковського, а також дослідження про його життя і творчість.
Виставка сформована на основі фондових колекцій Музею книги і друкарства, Наукової бібліотеки імені О. Ольжича, Національної історичної бібліотеки України.

Ольга Веремійчик
Заслужений працівник культури України