«В роках 1941 – 44 ОУН втратила в Україні вбитими 40756 членів, у тому числі 5 членів Проводу ОУН, 6 крайових провідників і 197 членів вищого складу. З усіх міст України найбільше членів, бо аж 621, загинуло в Києві…»

О. Ольжич

1 вересня 1941 року в Житомирі поховали Миколу Сціборського і Омеляна Сеника-Грибівського.

Відразу у 1941 році, коли німецька армія окупувала Київ, Організація Українських Націоналістів почала відправляти похідні групи для організації роботи з населенням України. У Київ вони почали прибувати в основному вже у жовтні. Як вони працювали, можна прочитати в газетах «Українське Слово» того періоду.

Влітку 1941 року до першої похідної групи ОУН Андрія Мельника входили полковник Микола Сціборський(1897 – 30. 08. 1941) і сотник Омелян Сеник-Грибівський (1891 – 30. 08. 1941).

У Відозві ОУН Олена Теліга ще написала: «Обидва Омелян Сеник-Грибівський і Микола Сціборський були учасниками Визвольних Змагань, найближчими співпрацівниками Євгена Коновальця й співтворцями УВО та ОУН…

Були учасниками походу З’єднаних Армій на Київ, який закінчився здобуттям столиці 31 серпня 1919 року… І тепер, опинившись, з наказу Андрія Мельника, знов на шляху до Києва, працюючи на Східних Землях, гинуть…»

Полковник Микола Сціборський (1897, Житомир – 30.08.1941, Житомир) – визначний діяч ОУН, публіцист і один з теоретиків українського націоналізму, за фахом – інженер-економіст, учасник національно-визвольної революції, підполковник армії УНР. З 1920 року – на еміграції, в польських таборах для інтернованих, з 1922 року – в Чехословаччині, де 1929 року закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах. Провідник Легії Українських націоналістів, з 1929 – член ПУН, співорганізатор ОУН. Був обраний членом ПУН на 1-му 2-му ВЗУН. З 1940 року на боці Андрія Мельника.

Сотник Омелян Сеник (псевдо Грибівський, Канцлер, Уран; 1891, м. Яворів – 30.8. 1941, Житомир) також визначний діяч ОУН, був обраний членом ПУН на 2-му ВЗУН. У 1940 році виступив проти розколу в ОУН, відстоюючи позицію полковника Андрія Мельника.

Закінчую словами Олени Теліги: «Так сплатимо довг – ми та вся Україна – героїчній пам`яті і тих двох героїв нашого руху Миколи Сціборського і Омеляна Сеника-Грибівського, які впали, щоб воскресла оновлена Україна!»

За книгою «Олена Теліга. О краю мій». Упорядник Надія Миронець.

”Кров на квітах. Засліпить вона очі нашим ворогам, що – переможені – впадуть на коліна, благаючи пощади. Виросте вона, та благородна кров, у вічну легенду, яку покоління повторятимуть, як молитву.» (Михайло Ситник)

Заслужений працівник культури України

Ольга Веремійчик