Програма ОУН
під час московсько-української війни
Сучасна московсько-українська війна обов’язково завершиться нашою перемогою. Однак для того, щоб перемога стала повною та остаточною, треба вже зараз визначити межі, яким має відповідати її політичний характер. Саме визначення місця України у світі – це концептуальна місія, яку маємо розробити та підготувати заздалегідь, а до її реалізації мусимо стати вже.
Тож, цілковито виходячи з українських національних інтересів, у цій програмі окреслюємо можливі перспективи, які б надовго гарантували мир і процвітання Української Держави.
Наші цілі:
1) здобуття військової перемоги над московським окупантом, звільнення всієї території України (з Кримом і Донбасом включно, тобто в кордонах до 2014 року);
2) створення надійного оборонного союзу з провідними демократичними державами світу (дискусія доречна лише щодо формату такого союзу – у межах НАТО чи окремої угоди з найближчими сусідами, США та Великобританією);
3) реалізація Програми відновлення України як Самостійної Соборної Української Держави на принципово нових засадах – на повноті влади Української Нації та на знищенні усіх метастаз московської агентури;
4) демілітаризація московської імперії; гарантування права на самовизначення народам, яких поневолила москва; захист прав і свобод українців на теренах колишньої російської федерації;
5) одержання фінансово-економічної допомоги Заходу (передусім ЄС) для відбудови зруйнованої війною України – як часткова компенсація за довголітнє сприяння тамтешніх еліт путінському режиму.
Наші завдання:
1) компенсація російською федерацією всіх матеріальних збитків, завданих Україні від 2014 року; водночас компенсація Республікою Білорусь матеріальних збитків, яких завдали Україні окупанти в Житомирській, Київській та Чернігівській областях, а також фінансове відшкодування за наслідки запуску російських ракет із території Білорусі;
2) повне завершення процесів декомунізації та дерусифікації на території України;
3) остаточне очищення українського культурного простору від залишків совєтсько-російської тоталітарної «культури», неприпустимість інформаційної присутності московитів і їхньої пропаганди в усіх виявах і формах;
4) захист прав українців, які проживають на етнічних українських землях, що входять до складу російської федерації і Республіки Білорусь, а також на інших територіях компактного проживання: створення національно-культурних автономій, вільних економічних зон під патронатом Української Держави (аж до створення адміністративно-територіальних одиниць із власним самоуправлінням); залучення українців до «депутінизації» колишньої російської федерації; відродження української національної свідомості в місцях компактного проживання українців;
5) повна підтримка всіх національно-визвольних рухів поневолених народів росії, надання їм допомоги в збереженні національних мов і традицій (відкриття електронних ресурсів, друк літератури, сприяння ЗМІ національними мовами), навчання військовій справі представників поневолених народів та допомога у формуванні національних представницьких органів, які невдовзі змогли б розгорнути діяльність на території своїх держав; захист українською дипломатією прав поневолених народів;
6) усебічне сприяння (у координації із західними та східними партнерами) народам росії в знищенні путінської диктатури й перетворенні російської держави-імперії на демократичну державу як перший етап деімперіалізації росії;
7) усебічне сприяння ліквідації промосковської квазідержави «Придністровська Молдавська Республіка» на території Молдови; надання необхідної допомоги уряду Молдови (зокрема шляхом блокування та збройного виступу) для повного взяття під контроль цього регіону; отримання гарантій від офіційної влади про забезпечення прав українців, які там проживають, та збереження статусу державної української мови у Придністров’ї;
8) сприяння ліквідації промосковського диктаторського режиму в Республіці Білорусь; залучення усіх опозиційних білоруських середовищ і партій, розгортання на території України білоруських підрозділів збройних сил, майбутньої поліції та уряду демократичної Білорусі (укладення з Білоруссю угоди, яка б гарантувала створення на території цієї країни щонайменше двох українських військових баз біля кордону з Україною – це стане гарантією безпеки у напрямках на Київ та Чернігів);
9) усебічне сприяння відновленню національного суверенітету Грузії над окупованими територіями (Абхазією та Південною Осетією); координація заходів із Грузією щодо безпеки на Чорному морі;
10) створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів країни-агресора рф на території України від 2014 року (періоду окупації АР Крим та м. Севастополь);
11) припинення роботи рф у міжнародних інституціях: зокрема у Раді Безпеки ООН, ОБСЄ;
12) утворення міжнародної коаліції задля термінового винесення на порядок денний світової спільноти проблеми ліквідації держави-агресора рф, а отже розпаду рф та створення нових суверенних держав на етнічних територіях корінних народів рф.
Реалізація цієї програми гарантуватиме тривалий мир в Україні та Європі, однак це можливо тільки за умови побудови справжньої Української Соборної Самостійної Держави – і за формою, і за змістом.
Ключовим елементом будь-якого безпекового союзу може бути лише сильна Україна – з мотивованою потужною армією; конкурентоздатною та наукомісткою економікою; національно свідомою нацією, яка докладатиме всіх зусиль для функціонування такої держави.
РЕЗОЛЮЦІЯ ОУН
з організаційних питань
У зв’язку із широкомасштабним вторгненням рф на територію України та запровадженням воєнного стану, структури ОУН та УВО невідкладно стали на захист Української держави від московських окупантів.
Насамперед сформовано добровольчий підрозділ «Рота УВО» під керівництвом друга Євгена Чепелянського («Хреста»).
Бійці «Роти УВО» брали участь у зачистках околиць Києва від московських окупантів, здійснювали укріплення оборони столиці, чергування на блокпостах, виконували доручення керівництва ЗСУ в різних напрямках, а також антидиверсійну роботу.
Від квітня 2022 року «Рота УВО» входить до складу 23-го батальйону спеціального призначення Першого президентського полку ім. Б. Хмельницького ЗС України. До роти належать «Окремий розвідувальний взвод» та взвод «ПТРК», які виконують завдання, пов’язані із захистом суверенітету та територіальної цілісності України в умовах агресії з боку московії.
Крім того, сформовано бойові підрозділи у складі ЗСУ: під керівництвом заступника Голови ОУН Романа Коваля та під керівництвом Голови УВО Павла Агапова – туди ввійшли ветерани батальйону ОУН.
Окремі ОУНівці та бійці УВО перебувають на фронті у складі інших підрозділів ЗСУ.
Обласні провідники, активісти, прихильники ОУН вступили до лав Тероборони або ж долучилися до волонтерського руху.
У зв’язку з необхідністю захисту Україну від московських окупантів і запровадженням воєнного стану Президія Проводу ОУН постановляє:
1) ідеологічно-програмні засади діяльності ОУН на сучасному етапі визначено у «Програмі діяльності ОУН під час московсько-української війни»;
2) вважати головним пріоритетом діяльності ОУН – визволення України від окупантів і розвал московської імперії.
3) членство ОУН і кандидати зобов’язані діяти за принципом: «Одні воюють, інші допомагають тим, хто воює»;
4) на Голову ОУН покладаються такі завдання:
а) спрямовувати діяльність ОУН відповідно до «Програми діяльності ОУН під час московсько-української війни»;
б) ухвалювати всі необхідні організаційні рішення, які забезпечують діяльність ОУН в умовах воєнного стану.
Слава Україні!
Президія
Проводу ОУН