12 грудня 2015 р. виповнюється 125 років від дня народження видатного українського військового та політичного діяча, багаторічного Голови ОУН полковника Андрія Мельника.
Полковник Андрій Мельник усе своє свідоме життя присвятив служінню Українській Ідеї, визвольним змаганням за свободу, волю та незалежний розвиток Української Нації, боротьбі за створення Української Самостійної Соборної Держави.
В буремні роки Першої світової війни та визвольних змагань українського народу на початку ХХ ст. він вступив добровольцем до Легіону Українських Січових Стрільців, командував чотою, згодом сотнею, відзначився особистим героїзмом у боях на горах Маківка та Лисоня, за проявлену мужність був нагороджений срібною медаллю та іменною шаблею. Після втечі з російського полону разом з полковником Є. Коновальцем у Києві брав участь у створенні Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців, який став на захист Української Центральної ради від більшовицького заколоту на заводі «Арсенал» та перед наступом кривавих орд Мурав’йова, а згодом перетворився на одну із найбільш боєздатних частин армії Української Народної Республіки у визвольній війні проти російських окупантів. В тому числі, у січні-липні 1919 р. полковник Андрій Мельник був призначений начальником штабу Дієвої армії УНР.
Після поразки Української Революції разом з полковником Є. Коновальцем продовжує боротьбу за Україну у підпіллі, бере участь у створенні Української Військової Організації, у 1922-1924 рр. є Крайовим комендантом УВО, був заарештований польською владою і дістав покарання п’ять років ув’язнення за свою підпільну діяльність. Після виходу з польської в’язниці очолював ветеранську українську організацію “Молода громада», католицьку організацію української молоді «Орли», Товариство українських інженерів.
У 1929 р. полковник Андрій Мельник бере участь у створенні Організації Українських Націоналістів, очолює Сенат ОУН. У серпні 1937 р. Голова ОУН полковник Є. Коновалець призначає його своїм заступником. Після трагічної загибелі у 1938 р. в Роттердамі від рук більшо-вицького агента Голови ОУН Є. Коновальця, А. Мельник очолює Провід ОУН. У 1939 р. на ІІ Великому Зборі Українських Націоналістів у Римі його обрали Головою ОУН та ПУН. Під час подій Другої світової війни у 1942 р. за наказом нацистського гестапо перебував під домашнім арештом та був інтернований у концтаборі Форарльберг, а в 1944 р. – був ув’язнений до концтабору Заксенхаузен.
У повоєнні роки в 1947-1964 рр. на ІІІ-у, ІV-у і V-у Великих Зборах Українських Націоналістів полковник Андрій Мельник поновно обирався Головою ОУН, обов’язки провідника організації виконував до дня своєї смерті 1 листопада 1964 р.
Дбаючи про об’єднання українських політичних сил поза межами України, а також усієї української еміграції, А. Мельник виступив одним з ініціаторів та організаторів створення у 1948 р. Української Національної ради та реорганізації Державного центру УНР в екзилі на засадах традицій, започаткованих Головою Директорії УНР та Головним отаманом Армії УНР С. Петлюрою. У 1957 р. А. Мельник висунув та почав втілювати в життя ідею створення Світового Конгресу Українців, на жаль, не доживши до Першого конгресу СКВУ (1967 р.) лише декілька років.
Відзначаючи визначний внесок полковника Андрія Мельника в історію українського визвольного руху, Провід Організації Українських Націоналістів звертається до усіх членів і прихильників ОУН, органів державної влади України та широкої громадськості нашої держави, усього світового українства із закликом гідно вшанувати світлу пам’ять видатного сина українського народу на державному та громадському рівнях.

Провід ОУН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *