ДЕКЛАРАЦІЯ ОУН «2020»
Минуло 29 років з часу відновлення державної Незалежності України у 1991 році. Це був час вагомих звершень та болісних поразок, час руху вперед та відкочування назад, час революційних хвиль пробудження нації та її стагнації. Зрештою, наша держава і нація ще так і не стали потужними чинниками на карті світу.
В Україні досі не вирішено питання вибору державної ідеології, без якої неможливий поступ уперед. Бездумна орієнтація на могутніх гравців світової політики на сході чи на заході не призведе в кінцевому результаті до позитивних наслідків для країни та нації.
Але рух вперед української нації уже не спинити. І на цьому шляху єдиною державотворчою ідеологією може бути лише націоналізм.
Націоналізм є той спосіб мислення і той стиль життя, що спрямовує зусилля нації на розбудову сильної, високо дієздатної держави на своїй етнічній території. Проблему вибору для нашої країни можна схарактеризувати так: або Україна рішуче приймає ідеологію націоналізму, або вона продовжує коливатися, марнувати час, а як наслідок – її природні багатства, населення з його високим інтелек¬туальним потенціалом будуть використовуватися іншими країнами, в їхніх, а не наших інтересах.
Слово «націоналізм» у сучасному світі інколи викликає неоднозначне сприйняття. Часто до нього при¬рівнюють «екстремізм», «расизм», прояви нетерпимості до представників інших народів, називають «націона¬лістами» радикалів, які трощать вітрини магазинів та підпалюють автомобілі.
Але насправді усі успішні країни націоналізм активно сповідують, навіть не називаючи так свою ідеологію. Багато світоглядних державницьких понять, за які ведуть боротьбу українські націоналісти, в інших країнах є аксіомою, на якій базуються усі політичні сили. Мова корінної нації є безумовно обов’язковою і домінуючою у таких країнах, пропаганда культури, базованої на цій мові, також є пріоритетом, абсолютна лояльність засобів масової інформації до держави у нікого не виникає сумнівів. Не можливо знайти приклад успішних країн, де б усередині них велась пропаганда країн сусідів проти цих же держав і ще й чужою мовою.
Також активно націоналізм проявляється у відсто¬юванні економічних інтересів своєї держави. Зараз рідко яка країна вдається до прямого протекціонізму, але їх політика спрямована на допомогу саме представникам бізнесу своїх країн по всьому світу.
Український націоналізм — це думка, воля та дія нації, спрямовані на розбудову національної, соборної Української держави на її етнічній землі, яка від віків полита потом її трудівників і кров’ю її захисників.
Центральними цінностями націоналізму є нація і держава, які також існують у нерозривній єдності і неможливі одна без одної.
Нація є вища форма людської спільноти, яка виникає природним шляхом унаслідок етнічної структуризації людства. Завдяки нації особа долає обмеженість свого існування в часі і просторі, єднаючись духовно з «мертвими, живими і ненародженими» представниками нації в усьому часі і просторі її буття.
ОУН розглядає сформульовані тут цінності як найвищі у своїй ієрархічній системі, тобто ставить їх вище будь-яких частинних, вузько партійних, тимчасових інтересів. Наша політична позиція – бути над партіями, ставити понад усе загальнонаціональні та загальнодержавні інтереси.
Особливо важкий виклик для існування держави Україна та Української Нації відбувся у 2014 році, коли одвічний ворог – Московська імперія здійснила збройну агресію проти нашої країни. Уже сьомий рік триває московсько-українська війна. Саме в протистоянні російській агресії повинна остаточно сформуватись могутність нашої держави. З цим ворогом неможливо домовитись, його важко перемогти, але, згуртувавши усіх людей з державницькою позицією, можна і необхідно відстояти своє право на існування.
Засновник і перший Голова ОУН Євген Коновалець зазначав: «Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як же ж будемо мати силу, тоді вийдемо переможно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба». Ці слова особливо актуальні тепер, а приклад борців за незалежність XX століття показує, що боротьба за свободу – це вже перемога, яка обов’язково настане, хоча і не відразу.
Щоб перемогти, потрібно домогтися побудови держави за кількома засадничими напрямками :
Національна ідентичність.
Держава Україна є, передусім, державою українців, української нації. Це не країна переселенців, яких об’єд¬нує територія проживання та загальнолюдські цінності.
Народ України – це люди, яких об’єднує українська мова, спільна історія державності з часів Русі до сьогодення, культура, базована на українській мові, та християнська віра, яка стала домінантною на наших землях понад тисячу років тому. Кожен, хто проживає в Україні чи за її межами, незалежно від свого етнічного походження, може стати частиною української нації, якщо сприймає її мову, культуру та історію. З іншого боку – неможливо штучно створити якусь «політичну» націю, яку об’єднуватимуть не ці константи, а тільки якісь химерні споживацькі цінності.
Завданням держави та суспільства має стати активне пропагування української мови в усіх сферах життя, вона повинна у повній мірі використовуватись на всій території країни.
Українська нація – це не тільки громадяни України у межах державних кордонів, це й українці, які проживають на етнічних українських землях (Перемишльщина, Підляшшя, Холмщина, Берестейщина, Стародубщина, Східна Слобожанщина, Донщина, Кубань, Добруджа, Придністров’я і Північна Бессарабія, Південна Буковина і Південна Мараморощина, Пряшівщина), які входять до складу інших держав, це також українська діаспора, яка проживає в усьому світі. Україна, тобто держава українців, повинна турбуватися про всіх представників нації і допомагати їм зберігати свою національну ідентичність у будь-яких середовищах.
Український націоналізм прагне охопити всі території проживання української нації та бути механізмом успішного розвитку українства.
Державна могутність
Передумовою відродження могутньої України може стати лише єдність усіх громадян України, їх згуртування навколо цементуючої все суспільство національної ідеї.
Ідеологія українського націоналізму в її сучасній формі визнає за вищу цінність свободу нації і особи, включає в себе послідовний демократизм, шанує правопорядок і верховенство закону.
Українська держава повинна бути сильною своїми інституціями, які здатні функціонувати на основі закону, а не волі окремих осіб.
Українські націоналісти домагатимуться сформування справжньої незалежної судової гілки влади, яка гаран¬туватиме дотримання законності в країні. Саме судова влада зобов’язана подолати високий рівень корупції.
Особливо важливими у воюючій країні є національно свідомі армія, поліція, спецслужби і розвідка. Наявність у цих структурах послідовників українського націоналізму гарантуватиме виконання ними свого справжнього при¬значення – захисту суверенітету та порядку в Українській державі.
Водночас могутність держави має реалізуватися в активних зусиллях, спрямованих на повне відродження української культури, творче освоєння колосального духовного багатства, отриманого нами у спадщину від минулих поколінь, нове піднесення культури в нових, сучасних формах.
Економічна могутність
Україна на даний час переживає глибоку економічну кризу, її економічні активи розділені між кількома олігархічними групами, які не здійснюють інвестицій для модернізації виробництв, а наживаються за рахунок продажу сировини та використання природних монополій. Важка економічна ситуація спонукала до трудової міграції економічно активне висококваліфіковане населення, що ще більше призводить до кризи в економіці.
Український націоналізм виступає за побудову справедливої економічної системи, де право на природні монополії буде тільки у держави, де буде встановлена диференційована система оподаткування, при якій найбагатші люди країни платитимуть найвищі податки. Основою економічного потенціалу повинен стати серед¬ній клас – міцні підприємці, які складатимуть найбільшу питому вагу у загальному ВВП країни.
Основним багатством України є земля сільсько¬господарського призначення, на якій вирощується значна частка світового продовольства.
Земля – не «привабливий об’єкт для інвестицій». Узаконення торгівлі землею сільськогосподарського призначення – це пряма загроза для її відчуження на користь олігархічного або чужоземного капіталу та перетворення України на сировинну колонію, в якій українці опиняться в статусі наймитів «на нашій не своїй землі».
Українська земля – це наша продовольча безпека, що має велике значення для нації, яка через втрату державності пережила Голодомор. Право на приватне володіння землею може бути тільки у фізичних осіб – фермерів, які працюють на ній, із забороною продажу юридичним особам як з українською реєстрацією так і з іноземною.
Україна, за прикладом успішних країн, повинна економічними важелями підтримувати національних виробників, які випускають інноваційну наукоємну продукцію із значною доданою вартістю, сприяти притоку інвестицій не у сировинні, а у високотехнологічні виробництва.
Без міцної економічної бази Україна не відбудеться як потужна держава сучасного світу.
Національна і соціальна справедливість
Українські націоналісти виступають за примноження і справедливий розподіл національного багатства – національну і соціальну справедливість.
Гарантом ефективності та перспективності соціальної політики і захисту громадян є національна держава.
В основу соціальної політики покладаємо сутнісні для національної держави принципи національної солідар¬ності, справедливості та відповідальності у взаєминах громадян із державою, власників із найманими робітниками, працездатного та непрацюючого населення.
За рахунок економічно ефективного оподаткування, прийняття ефективних управлінських рішень держава зобов’язана забезпечити гідне життя працівникам бюджетної сфери, пенсіонерам, вразливим групам населення.
Українська держава здатна забезпечити своїх громадян якісним медичним обслуговування від народження і до поважного віку. Медицина має бути забезпечена як технічними засобами, так і відповідними мотивованими фахівцями. Пора покласти край тій критичній ситуації, коли люди змушені їхати за порятунком до клінік навіть менш розвинутих, ніж Україна, країн.
Утвердження нації також буде неможливим без якісної національної освіти, яка також має бути забезпечена якісними кадрами та технологіями. Базою для станов¬лення нового покоління та національної самобутності є сільська школа, при фінансуванні якої слід керуватись не тільки принципами економічної доцільності, а перш за все – майбутнього нації.
Кожен громадянин, який не здатен самостійно заробляти через вік, інвалідність, стан здоров’я, повинен отримати належну можливість для гідного життя за рахунок державних соціальних виплат.
Особливо належна увага повинна приділятись ветеранам російсько-української війни, яким потрібно створити гідні умови для лікування, реабілітації та адаптації до мирного життя.
Держава та місцева влада спроможні реалізовувати різні соціальні проекти із спеціальних фондів за умови залучення відповідального бізнесу. Це дасть можливість стимулювати розвиток соціальної сфери не тільки за бюджетні кошти, а з іншого боку – сприятиме становленню та розвитку соціальної відповідальності бізнесу.
Громадянська ініціатива
Українці історично завжди були господарями та воїнами, що не терпіли поневолення особистої свободи. Сьогодні ці чинники повинні стати основою формування нових можливостей. Вважаємо, що сила нації – у сильній, сформованій на засадах націоналізму, українській особистості, сила держави – у національно свідомих громадах.
Утвердження місцевого самоврядування, контроль громад над землями і економічним життям їх територій повинен відбуватися під керівництвом свідомих і відповідальних українських лідерів, що керуються ідеологією українського націоналізму.
Сила нації – у сильній особистості українця. Сила держави – у згуртованих українських громадах.
Майбутнє України залежить від нашої творчої сили, ініціативи і відповідальності за долю нації, держави і громади.
На переконання ОУН, передумову швидкого та ефективного розв’язання всіх цих завдань слід шукати не десь поза Україною, в будь-яких сторонніх міжнародних організаціях і структурах, а в нас самих.
Українці мають виплекати твердість духу, ясне усвідомлення мети, наполегливість в її досягненні.
Бог і Україна — ось два наріжні камені доктрини українського націоналізму. Тільки йдучи послідовно і твердо шляхом націоналізму, ми розбудуємо заможну, сильну Українську державу — спільне добро всіх українців.
Слава Україні!

(Схвалено, 19 вересня 2020 р. на ХХІІ Великому Зборі Українських Націоналістів)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *