Голова ОУН Богдан Червак про ОУН в сучасній Україні.
З інтерв’ю газеті “Літературна Україна”.
У 1992 році в Україну повернувся останній президент Української Народної Республіки в екзилі і голова ОУН Микола Плав’юк. Саме тоді було ухвалене рішення про легалізацію ОУН у формі громадської організації, а не партії. Бо не можна обмежувати український націоналізм лише рамками діяльності якоїсь однієї партії. Націоналізм, на нашу думку, – це надпартійна ідеологія. І дотепер ОУН має статус громадської організації, і вона не є конкурентом жодній політичній партії. Партія створюється виключно для однієї мети – прийти до влади. Іншої мети у неї не існує. Ми ж ставимо ширше завдання: утвердити Україну як національну державу, і для цього всі форми, методи і шляхи, які ведуть до цієї мети – прийнятні та важливі.
Ми видаємо газету – «Українське слово – Літаври». До складу ОУН на правах колективного членства входить низка відомих, з багатими традиціями, організацій – приміром Фундація ім. Олега Ольжича, Жіноче товариство імені Ольги Басараб і Олени Теліги, а віднедавна Українська військова організація, засновником якої був Євген Коновалець. У Києві ми зберігаємо «Архів ОУН», опікуємося Бібліотекою ім. Олега Ольжича. Усе це – складові ОУН. А ще до нашого середовища входить низка організацій і установ у Канаді, США, Австралії, низці європейських країн, де з відомих причин опинилися члени ОУН і їхні родини після Другої світової війни.
На початку військових дій на Донбасі ОУН долучилася до створення добровольчих підрозділів, мета яких була одна – воювати з московськими окупантами. За короткий час нам вдалося зібрати загін добровольців, який ми назвали «батальйон ОУН». До нього увійшли як члени нашої організації, так і ті патріоти, хто просто відгукнувся на наш заклик. Батальйон ОУН воював у Пісках, тримав там оборону, тобто брав реальну участь у війні з російськими військами та їх найманцями. Коли наша армія зміцніла, коли почався процес входження добровольчих підрозділів до складу Збройних Сил чи Національної гвардії, більшість бійців батальйону зголосилися до лав ЗСУ, зокрема – до 81 десантно-штурмової бригади. Вони підписали індивідуальні контракти на службу у Збройних Силах. Керівництво ОУН, звісно, не заперечувало проти цього, навіть заохочувало, бо ми вважали і вважаємо, що Росію переможе тільки сильна і патріотична Українська армія, ідеологічний кістяк якої мають скласти добровольці.
Патріарх Філарет нагородив високими церковними нагородами за їх мужність і героїзм. А боєць батальйону ОУН Василь Кіндрацький відзначений високою державною нагородою – орденом Богдана Хмельницького, на жаль, посмертно.
Велику увагу приділяємо просвітницьким проектам. Зокрема разом із Жіночим товариство імені Ольги Басараб та Олени Теліги нещодавно здійснили видання книги «Поезія Олени Теліги мовами народів світу» і видали збірку нарисів «Дружини провідників», яка розповідає про долі дружин керівників ОУН від 1929 року до сучасних днів.
ОУН виступила консультантом створення документального фільму «Вогонь самопосвяти» про життя і боротьбу визначного діяча ОУН і поета О. Ольжича, який здобув державну премію ім. Івана Франка.
На українському ТБ побачив світ документальний фільм «Кіндрат» (автор ідеї та автор сценарію фільму – поет, письменник, учасник АТО Борис Гуменюк, режисер – Юрій Пупирін), Стрічка розповідає про героя московсько-української війни Василя Кіндрацького, позивний – «Кіндрат», який загинув, захищаючи незалежність України в 2015 році.
У 2016 р. ОУН підтримала діяльність Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру, який ухвалив рішення про встановлення у Бабиному Яру пам’ятника визначній діячці ОУН, поетесі Олені Телізі.
Відновлено діяльність «Культурної референтури ОУН», яка у свій час була заснована О.Ольжичем на доручення полковника Євгена Коновальця. На жаль, донині поняття духовних цінностей, української мови та української історії не стало пріоритетом для багатьох українців. Саме з метою подолання «совка» та споживацького світосприймання серед українців і відновила свою діяльність Культурна референтура ОУН. Мета – плекання людини. Людини духовної, творчої, інтелектуальної, здорової, працьовитої, відповідальної, жертовної, яка знає і шанує українську мову, культуру та історію, яка є патріотом своєї країни.
Уже проведено два Всеукраїнські конкурси патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича. Якщо у першому зголосилося 50 юних учасників, то в другому уже понад 200 практично з усіх областей України.
Так в Україні плекається молоде покоління патріотів, яке своє життя і діяльність не мислить без незалежної України.