Так склалось, що мій побратим – мій брат. Він був мені не лише братом, а й батьком. Завжди підкладав своє плече, попри власний біль. Його підтримка і допомога завжди були як граніт, його слово завжди трималось. Він робив все можливе, що він міг і не міг. Втрата рідної крові завжди гірка і болюча /побратим Вуду/.
Добре було посидіти біля ‘ТеплоКави’, братику… попити того флетвайта, поговорити про роботу, поговорити про життя, поговорити про твого ‘Фьюжена’, поговорити про що небудь, просто поржати.
Якось їхав через центр Добрика, почув як хтось свиснув, – повернувся, а на іншій стороні дороги два Артьома – Джура і Штіль, привітались, помахали ми тоді один одному щось руками, посміхнулись. Цей кадр закарбований в голові – Ваші посмішки на іншій стороні дороги.
В той вечір Джура, Штіль, Поет, Набат поїхали на свою останню зміну…
Це були круті козаки – справжні, щирі, готові прийти на допомогу, вмотивовані бити підара!
Джура – друг, брат, земляк! Пам’ятаю…
Ми за Вас продовжуємо мстити! /побратим “Сусід”/
Завжди веселий, шуткував, душа колективу, надійний побратим, який завжди підставить своє плече і завжди дасть гарну пораду… Ніколи не забуду як він після того, як я нервував через службу, говорив мені: “Денис, я раніше також все сприймав до серця, але мені бабуся казала, що воно того не варте — люди говорили і будуть говорити, не звертай увагу, легше жити буде, бо ще, молодим поставиш як будеш брати те до голови…” Таких хлопців одиниці як він, це людина зі спорідненою душею! /побратим Денис/
Грабовський Артем Олегович народився 30 грудня 1991 року у м. Гнівань. У 6 років Артем пішов до першого класу у школу №21, де навчався до 4 класу, починаючи з 5 Артем продовжив навчання у школі №33 м. Вінниця, вчився старанно. Після закінчення школи пішов до Вінницького технічного коледжу, де отримав освіту за фахом. Артем після закінчення коледжу багато працював, та допомагав сімʼї долати труднощі та проблеми.
З початком повномасштабного вторгнення доєднався до заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 26.02.2022 у складі 5-го спеціального відділу Військової служби правопорядку в/ч А7178. За час збройної агресії російської федерації проти України Грабовський Артем Олегович особисто брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
З 10.02.2025 по 15.04.2025 у складі 414 ОБрУБАС на посаді водія взводу брав безпосередню участь у бойових діях на Покровському напрямку, н.п. Новосергіївка. Артем загинув 15 квітня 2025 року внаслідок роботи ворожої диверсійної-розвідувальної групи. Похований в с.Лука-Мелешківська, Вінницького району, Вінницької області.
