Найбільших втрат ОУН зазнала під час Другої світової війни у боротьбі за незалежність України.

У 1941-1944 ОУН втратила 4756 членів, в тому числі 197 членів вищого керівного складу. З них 5 членів Проводу Українських Націоналістів, призначених на свої пости ще полковником Євгеном Коновальцем, та 6 крайових провідників.

Члени ОУН, що згинули під німецькою окупацією, походили з Кубані, Наддніпрянщини, Волині, Галичини, Полісся, Карпатської України та Буковини. Більше як половину становлять українські націоналісти з Центральних та Східних земель.

95% згинуло на території так званого Рейхскомісаріяту, що був під пануванням німецького садиста Еріха Коха.

З усіх міст України найбільше членів ОУН поклали своє життя у Золотоверхому Києві. Там, у багряній піраміді жертв, що складається з 621 героя ОУН, своє життя віддали Олена і Михайло Теліги, Орест Оршан-Чемеринський, Іван Рогач, а також Домазар-Діброва, що, покритий ранами від двотижневих побоїв німецьких окупантів, залишив на стінах Лук’янівки кровю написані слова: “Спливаю кровю – не зраджу тайни друзів!”

Втрати ОУН в концентраційних таборах за не повними підрахунками сягають 132 членів. З них більшість згинула в концтаборах в Україні, а особливо великий відсоток припадає на “Маєрівські Дачі” біля Києва.

Серед замордованих в німецьких концтаборах є заступник Голови Проводу Українських Націоналістів – Олег Кандиба- Ольжич.

Всі страхіття німецьких концтаборів поруч з десятками членами Організації пройшли 7 членів Проводу ОУН, включно з Головою ОУН полковником Андрієм Мельником та його дружиною.

Слава Україні!