“Попри смерть, що скосила наших героїв, хто знає, можливо, навіть “завдяки” їй життя нації стає безсмертним…
Уперта наполегливість, яку відтоді проявив український народ у своєму протистоянні загарбникам з півночі, підтверджує це.
Цей дух спротиву, ця воля України стати вільною зупиняє спроби влади Москви продовжити панування в Польщі, Румунії та, можливо, у кількох інших країнах”.
Як ви думаєте, коли і ким були написані ці рядки? Я свідомо випустила кілька маркерів доби, аби ви відчули, наскільки ці думки є абсолютно правдивими і сучасними.
Між тим, написав їх Олександр Шульгин, перший Міністр закордонних справ УНР у далекому 1935 році в книзі “Україна проти Москви. 1917 рік”.
Відбулась презентація перекладу цієї книжки, бо першодрук вийшов французькою.
Виступили: Олена Леонтович, авторка перекладу і родичка Шульгиних, яка розповіла про ідею видання та працю над ним.
Валентина Піскун підкреслила, що книжка О.Шульгина була його спробою показати і довести іноземцям ницість російського більшовизму, яку Європа не розуміла або не хотіла розуміти. Вона зауважила, що це спогади і відтак, вони передають особисте бачення і ставлення автора до подій 1917 року, до того, що робили московити в захопленому Києві (грабували, псували майно, розстрілювали людей). І це так само книга про відповідальність політиків/громадян за вибір і власні вчинки. Окремо вона означила особистість О. Шульгина, який мав високий авторитет у дипломатичних колах (завдяки його листу В. Кубійович зміг лишитися у Франції). Крім цього, Шульгин до кінця своїх днів залишався апатридом, не взявши ні нансенівського паспорта, бо українців туди записували росіянами, ні іншого громадянства.
Голова ОУН Богдан Червак побачив у книзі чимало повчальних уроків. Для нього, атмосфера, що панувала у політичному житті тоді, нагадує сьодогення. І, на жаль, українська нація не здає іспиту на єдність. Водночас він зауважив суттєву відмінність між добою Шульгіна і нами: тоді Москва запропонувала сурогат у вигляді урср, цього разу соц.республіки не буде, вони знищать усе. “Але я залишаюсь оптимістом, бо пригадую слова свого друга Бориса Гуменюка, що пропав безвісти під Бахмутом, про те, що майбутні покоління українців пишатимуться теперішніми, які чинять спротив і б’ють росіян”, – зауважив Б. Червак.
Ігор Гирич говорив про те, родину Шульгиних треба повертати в культурне середовище Києва. Ці люди за рівнем таланту, долученості до процесів, освітою були не гірші булгакова чи паустовського, а зробили для українців набагато більше.
Татяна ШЕПТИЦЬКА
![](https://scontent-iev1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/436310425_7349892691746497_1328716969856687902_n.jpg?stp=dst-jpg_s600x600&_nc_cat=101&ccb=1-7&_nc_sid=5f2048&_nc_ohc=l3adjzmbMYYAb4esfoH&_nc_ht=scontent-iev1-1.xx&oh=00_AfCL2i-PVIrr3hePVcMntIuuA9fX4MG5FGgWH053rP7MLg&oe=6628B27F)
![](https://scontent-iev1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/437060444_7349892988413134_8712221690213210034_n.jpg?stp=dst-jpg_s600x600&_nc_cat=109&ccb=1-7&_nc_sid=5f2048&_nc_ohc=-fpqsZvyhzIAb67L-Oy&_nc_oc=AdhiicH-oqDM4S3cnxT8znjh0ZM4QI_fGxlXaILyK-GH_boq4U1ISZ6_2CGssshQGlE&_nc_ht=scontent-iev1-1.xx&oh=00_AfDpB1bsfqJUc19Z-F_qRVQuhtEGWUCyyr74putIliyDlQ&oe=6628BDA1)
![](https://scontent-iev1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/436426029_7349893215079778_2120919247822906980_n.jpg?stp=dst-jpg_s600x600&_nc_cat=107&ccb=1-7&_nc_sid=5f2048&_nc_ohc=INkt1xpy_LcAb45Kedg&_nc_ht=scontent-iev1-1.xx&oh=00_AfA1qTxjAhAsBpKicwgZGSLawLuIvea1zlkIhxr4jAW-Ng&oe=6628A79A)
![](https://scontent-iev1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/436349331_7349893421746424_1039662100889331312_n.jpg?stp=dst-jpg_s600x600&_nc_cat=105&ccb=1-7&_nc_sid=5f2048&_nc_ohc=rrgy2XwiqUsAb6yO6Wi&_nc_ht=scontent-iev1-1.xx&oh=00_AfCe2x-e6XCVrtEoRT3ztJIG7_xvN6YMv5WIjaxzbvokbA&oe=6628D4B7)
![](https://scontent-iev1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/436368124_7349893701746396_8792757763922542119_n.jpg?stp=dst-jpg_s600x600&_nc_cat=100&ccb=1-7&_nc_sid=5f2048&_nc_ohc=0wBvTIVsCyMAb6hTe4D&_nc_ht=scontent-iev1-1.xx&oh=00_AfCUHhewEwrATPWrvCgAqAC1jhCZlqb7O2kVn550g7Cfng&oe=6628B4F3)