На днях нашу Київську міську організацію спіткала важка втрата – після тяжкої і тривалої хвороби, на 88 році життя, помер багатолітній член ОУН Кримчук Григорій Павлович.

Письменник, журналіст, публіцист у сфері громадсько-політичного життя країни й один з активістів створення Народного Руху України. Прожив, без применшення, буремне й цікаве життя, і ким він у ньому тільки не був – від мисливця й природолюба до редактора багатьох регіональних та всеукраїнських газет і журналів. Це були різні видання за тематикою і спрямованістю, але Григорій Павлович де б не працював, пропагував українську ідею і був українцем завжди, навіть в радянські часи. З плином часу його патріотизм лише мужнів, а політична свідомість пройшла становлення й загартування до сповідування ідей українського націоналізму. Тому й не дивно, що останнім місцем роботи в його житті була посада головного редактора газети ОУН «Українське Слово». А коли через хвороби він змушений був залишити цю роботу і зажити життям пенсіонера, він все-рівно не поривав зв’язків з організацією, більше того, ще у 85-ти річному віці залишався її активним членом. Життєвих здобутків, гідних поваги, у нього було чимало – відповідну інформацію бажаючі можуть знайти в Інтернеті, її там чимало. Особисто в мене особливе захоплення викликають його повісті про звірів, зібрані в книзі «Дивовижні пригоди тварин», які я читаю і перечитую з моменту її виходу в світ. Переконаний, що вона нічим не поступається славнозвісним книгам про звірів Сетона Томпсона.

Так вийшло, що ще поки Григорій Павлович не був забраний родичами на догляд в Житомирську область, я з ним досить часто зустрічався й спілкувався. Кожного разу отримував задоволення, слухаючи його розповіді про різні історії й випадки, свідком або учасником яких він був сам. В бесідах він розкривався як щирий і душевний чоловік, вірний друг і товариш, доброзичливий до світу й людей, і мене це лише утвердило в думці, що він своє життя прожив як ЛЮДИНА!

Земля йому пухом і вічна пам’ять!