23 серпня, у День Українського Прапора, в с.Зашків біля музею-садиби Євгена Коновальця відбулось віче, під час якого посвятили пам’ятну стелу біля уламків бронзового погруддя полковника Є.Коновальця, підірваного спецназівцями ГРУ КГБ у 1991 р.

На цьому вічі провідник Львівської обласної організації ОУН Олег Гринюк, за дорученням Проводу ОУН та відповідно до рішення з’їзду УВО , передав бойовий прапор ОУН у музей засновника ОУН Є.Коновальця.

Цей прапор посічений кулями. 26 травня ц. р. на вежі шахти біля с.Водяне під Донецьком його встановив світлої пам’яті друг «Кіндрат» – Василь Кіндрацький. А 28 травня він загинув. Цей прапор – символ відваги і героїзму членів ОУН, добровольців та бійців Збройних Сил України, які ціною свого життя зупинили московського агресора.

Кіндрацький Василь Михайлович народився 10 березня 1963 р у селі Струпків Коломийського району Івано-Франківської області.

У 1980 р. закінчив Отинійську середню школу, а в1981 р.- Коршівське СПТУ. Працював трактористом.

У1989р. закінчив Львівський державний університет ім. Івана Франка, факультет журналістики. Здобув спеціальність журналіста.

У1989 – 1993 роках працював кореспондентом газети «Роздольський будівельник» та редактором часопису «Вісник Розділля».

З 1993 по 2005 роки займався підприємницькою діяльністю. Працював заступником директора ПП «Довіра» та директором МПП «Копія».

У 2005 – 2010 роках – голова Миколаївської райдержадміністрації.

У 2008 р. закінчив Львівський регіональний інститут Національної академії державного управління при Президентові України, магістр державного управління.

Усі ці роки активно займався громадською діяльністю.

З 2001 року – член Української Народної Партії. У 2004 – 2005 роках був керівником районного виборчого штабу кандидата у Президенти України Віктора Ющенка. Активний учасник Помаранчевої революції

У 2006 р. обраний депутатом Миколаївської районної ради.

З перших днів Революції гідності перебував на Майдані.

На початку листопада 2014 року вступив до добровольчого батальйону ОУН. Із зброєю в руках захищав соборність і незалежність України у селі Піски, що неподалік Донецька.

З лютого 2015 р. – член Організації Українських Націоналістів.

У травні 2015 р. поїхав у село Водяне, що біля Донецького аеропорту, де перебував на позиціях першої роти першого батальйону 93-ї бригади Збройних сил України

25 травня 2015 р., ризикуючи життям, піднявся на вежу напівзруйнованої шахти і встановив там державний прапор і прапор ОУН.

28 травня пострілом з російського танка Т-72 Василя Кіндрацького було важко поранено, а згодом він загинув.

Василь Кіндрацький похований 30 травня 2015 р. у Львові на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №76.

Дружина – Кіндрацька Галина Ярославівна, 1964 р. н., дочка – Кіндрацька Ангелина Василівна, 2004 р. н., син – Кіндрацький Ярослав Васильович, 2007 р. н.