Де ж ти, мій брате, в потоці часу?
Твоя усмішка, як сонце, зникла,
А пам’ять моя занурюється в сльози,
Я образ твій в серці міцно тримаю.
Білохвост Олександр, мій рідний братик народився 05.09.1989році. Все життя проживав в Бортничах, був добрим, працьовитим, допомагав людям. Проживали ми з ним разом, батьки наші повмирали. Але кляті (сусіди) вирішили нас від чогось (освобождать). І він пішов добровольцем на захист України в 23ОБП /Сестра Тоня/.
Світла пам’ять нашому товаришу. Він був доброю та стриманою людиною, прикладом витримки й людяності. Ми знали один одного з дитинства, ще з дитячого садка, навчались в одній школі і пронесли дружбу крізь роки. Разом ми виконували бойові завдання на околицях Бахмута і він завжди залишався спокійним, дисциплінованим, чітко виконував накази. У найважчі хвилини він підставляв плече, допомагав і ніколи не залишав друзів у біді. Його доброта, мужність і готовність підтримати назавжди житимуть у наших серцях.
Слава герою Олександр Білохвост! /”Рус”/
