Захистимо здобутки декомунізації!
У колишнього голови осередку ліворадикальної організації «Пряма Дія» у ЛНУ правоохоронці виявили російську комуністичну символіку.
Поліція знайшла докази того, що ексголова осередку ліворадикальної організації «Пряма Дія» у ЛНУ ім. Івана Франка Максим Шумаков займався поширенням комуністичних листівок і плакатів. Це є порушенням законодавства про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів (стаття 436-1 Кримінального кодексу України).
Сам злочинець і раніше неодноразово потрапляв у поле зору правоохоронців через провокації під час акцій та акти терору проти ветеранів і мирних громадян. Втім, нинішній випадок — лише вершина айсберга, адже його діяльність має значно ширший контекст.
Голова осередку ліворадикальної організації «Пряма Дія», що, за наявною інформацією, фінансується з невстановлених джерел, неодноразово зривав заходи за участю ветеранів. За свідченнями очевидців та низки джерел, він також був безпосередньо причетний до внутрішніх репресій проти студентів університету через їхні політичні переконання. Публічно просував антинаціональні та антиконституційні позиції, а також провокував сутички з ветеранами й українськими патріотами.
Однак цим його діяльність не обмежувалася. Він перекладав праці марксистів-ленінців і популяризував ідеї відродження комунізму в Україні. Підтримував контакти з ліворадикальним середовищем, а його погляди та риторика були співзвучні з проросійськими антифашистськими рухами, сепаратистами, прихильниками Януковича й Антимайдану. Був пов’язаний із середовищами та організаціями ліворадикального спрямування, частина з яких згодом була заборонена в Україні.
Ба більше, його активність мала й ширший політичний вимір. Він підтримував кампанії з дискредитації української армії та ліворадикальні рухи, які, прикриваючись риторикою про «права людини» й «соціальну справедливість», просували комуністичну та неомарксистську ідеологію. Лідери цих середовищ підтримували контакти з діячами Антимайдану, проросійськими активістами та іншими силами, що працювали проти української державності. Значна частина цих структур була пов’язана з мережею іноземних грантових фондів, які забезпечували їм організаційну та фінансову підтримку.
Усе це закономірно породжує запитання: хіба за це загинула Небесна Сотня?
Сотні людей поклали душу й тіло під час «Вандеї Гідності» проти лівого узурпатора влади Віктора Януковича, який вів Україну назад до реваншу комунізму. Вони вийшли за право української нації остаточно вирватися з-під багатовікового лівототалітарного ярма.
Саме завдяки їхній жертовності після перемоги було розпочато декомунізацію — очищення України від символів окупаційного лівототалітарного режиму. І саме тому Кремль і досі люто бореться проти неї, адже декомунізація руйнує фундамент російських міфів та остаточно відриває Україну від їхнього впливу.
Попри це, саме в роки війни ліворадикали з «Прямої Дії» моляться на повернення лівої диктатури. І саме тому суспільство не має права заплющувати на це очі.
Пограли в комунізм — і досить!
Ми не дозволимо забути понад сім десятиліть лівототалітарної диктатури, яка принесла Україні терор, репресії, масові депортації, знищення національної еліти та Голодомор — один із наймасштабніших злочинів проти українського народу. Ті, хто прикривався гаслами «рівності» та «справедливості», стали архітекторами мільйонів людських трагедій.
Саме тому ми не допустимо жодного реваншу комуністичної ідеології та не дозволимо «відкатити» декомунізацію. Кожен, хто пропагує, виправдовує чи поширює антигуманні тоталітарні комуністичні ідеї, повинен нести повну відповідальність відповідно до закону.
Пам’ять про злочини комуністичного режиму — не предмет дискусії, а обов’язок перед мільйонами його жертв.
Микита БОЖЕНКО