Суспільний інтерес до українського націоналізму ніколи не зникав, проте він суттєво зріс на тлі активізації політики національної пам’яті та історичного перепоховання праху перших лідерів Організації українських націоналістів (ОУН) – Євгена Коновальця та Андрія Мельника. Про те, чому сучасна Росія боїться націоналістичного руху, як відбувалася передача державності від УНР та чому кожен український президент неминуче стає націоналістом, йдеться у новому випуску програми Кабінет експертів. Гостем якого став Богдан Червак, голова Організації українських націоналістів.

Організація українських націоналістів бере свій початок із 1929 року, коли у Відні на установчому конгресі було створено ОУН на чолі з полковником Євгеном Коновальцем. Як зазначає Богдан Червак, радянська імперія, а згодом і Росія робили все можливе для дискредитації українського націоналізму, а сьогодні ОУН в РФ офіційно заборонена, а її очільника вважають терористом. У 1991 році провід ОУН ухвалив рішення легалізуватися в незалежній Україні, зареєструвавшись у Міністерстві юстиції як громадська організація, оскільки націоналізм трактується як надпартійна ідеологія.

Особливу увагу в ефірі приділено історичній тяглості української державності. У першу річницю проголошення Незалежності останній президент Української Народної Республіки на вигнанні Микола Плав’юк урочисто передав свої повноваження першому президенту незалежної України Леоніду Кравчуку. Проте, за словами гостя, на зорі відновлення незалежності правляча політична еліта ще не мала достатньої зрілості та розуміння важливості історичної спадкоємності від УНР.

Говорячи про перепоховання лідерів ОУН, Червак підкреслив, що обіцянка перенести прах Євгена Коновальця до Києва була складена ще під час його похорону в Роттердамі у 1938 році. Десятиліттями могилу утримувала українська стрілецька громада Канади, а реальна політична воля здійснити перепоховання з’явилася в української влади лише після початку повномасштабної війни з Росією, яка прагне знищити українську історію та ідентичність.

Аналізуючи період Другої світової війни, гість розмежував діяльність ОУН та Української повстанської армії (УПА), хоча остання спиралася саме на ідеологію націоналізму. Важливим етапом боротьби стали похідні групи ОУН та діяльність Олени Теліги в окупованому Києві, де націоналісти розгорнули підпілля та створили інституції заради проголошення незалежності. Щодо сучасного використання бренду ОУН, Червак позитивно ставиться до того, що військові формування використовують символіку тризуба з мечем, а гімн ОУН «Зродились ми великої години» став маршем Збройних Сил України, водночас засуджуючи політичних провокаторів, які намагаються дискредитувати рух.

Торкнулися і дискусії навколо формування майбутнього Національного пантеону героїв на території Києво-Печерської лаври. Хоча є чіткий консенсус щодо постатей Коновальця та Мельника, питання включення інших історичних постатей із суперечливими поглядами викликає гарячі дискусії серед істориків та суспільства. Водночас ведучий Руслан Кухарчук звертає увагу на цікавий історичний феномен: жоден із українських президентів не був націоналістом на початку своєї каденції, проте, опинившись на верхівці влади та відчувши відповідальність за долю нації, вони неминуче починають діяти в межах ідеології державного націоналізму.

Окрему увагу в розмові приділено духовному виміру: християнська віра є невіддільною складовою ідеології ОУН, члени якої складають присягу на Святому Письмі. На завершення ефіру обговорено становище мільйонів українців, які через війну опинилися за кордоном. Голова ОУН наголосив, що новій діаспорі варто брати приклад із покоління українців після Другої світової війни, які попри всі труднощі зберігали у серцях Україну, адже боротьба за неї триває скрізь.