Кривенко Всеволод Валерійович, народився 08.03.1974 р. в м. Потсдам Німеччина. Батько Кривенко Валерій Петрович, 1948 р.н., підполковник медичної служби у відставці. Мати Кривенко Світлана Петрівна, 1948 р. лікар-терапевт. В 1978 році батька направили служити в місто Володимир Волинський, де в 1981 році Всеволод пішов вчитись в перший клас.Закінчив школу в м.Чернівці та в цей же…

Месер. Зустрінемося на тому світі, друже. Сьогодні в Месера День народження. Пам’ятаємо. Мстимо. Воїн загинув під Бахмутом в бою, але завжди разом з нами, в наших серцях. Не забувайте про велику ціну нашої боротьби /”Хрест”, 11.05.2024/. Юсков Євгеній Романович народився 9 травня 1992 у місті Світловодськ Кіровоградської області .Після садочка вчився в школі Женя дуже…

Де ж ти, мій брате, в потоці часу?Твоя усмішка, як сонце, зникла,А пам’ять моя занурюється в сльози,Я образ твій в серці міцно тримаю. Білохвост Олександр, мій рідний братик народився 05.09.1989році. Все життя проживав в Бортничах, був добрим, працьовитим, допомагав людям. Проживали ми з ним разом, батьки наші повмирали. Але кляті (сусіди) вирішили нас від чогось…

“Баркас”. Разом починали бойовий шлях. Спочатку як з командиром взводу, потім як з командиром батареї. Як командир ріс на очах. З зеленого, недосвідченого “піджака” за час бойових дій перетворився в цілком хорошого бойового офіцера, який не боявся виходити з бійцями на бойові, сам проводив дорозвідку позицій і з розумінням ставився до проблем особового складу. Відповідальний,…

Хмара – піхотинець-стрілець, воїн, який до останнього подиху боронив Україну. Сильний, витривалий, незламний духом — він стояв на передовій не задля слави, а задля миру на рідній землі. У бою був спокійний і впевнений, завжди прикривав побратимів, йшов туди, де найважче. Його серце билося в ритмі боротьби, а позивний “Хмара”” став символом неба, волі й…

Севен — воїн і механік, який віддав своє життя за Україну. Надійний, спокійний і завжди з золотими руками — він умів оживити техніку навіть тоді, коли здавалось, що це неможливо. Його побратими знали: якщо поруч Севен, машина поїде, а справа буде зроблена. Він не шукав слави-просто робив свою роботу чесно й до кінця. Своєю працею,…

Пархом — механік-водій, воїн, який тримав техніку і побратимів у русі навіть тоді, коли здавалось, що нічого не врятувати. Він знав кожен двигун, кожну гайку, кожен клапан так, наче вони були частиною його самого. Його руки оживляли машини, а його серце підтримувало тих, хто поруч.В дорозі, під обстрілами, серед небезпеки, Пархом залишався спокійним і впевненим,…

Він завжди посміхався й умів підняти настрій своїми жартами та смішними історіями. Виїжджаючи з ним на позиції, він уважно оглядав місцевість, шукаючи, як зробити перебування кращим і зручнішим. Його доброзичливість і готовність допомогти кожному були невід’ємною частиною його характеру. Таким ми його пам’ятаємо — веселим, щирим, турботливим і відданим. Його усмішка й доброта залишаться з…

Ті, хто знають мого батька, погодились би зі мною, що визначальними словами для нього могли би бути «сила волі і почуття гумору». І це справді так! Але є ще грань, яку бачила невеличка кількість людей — його ніжність, людяність. І сьогодні, в треті роковини татового зникнення, я хочу залишити це тут. Розумію, це закономірна плинність…

Народився 22 липня 1986 року в місті Києві. Закінчив київську школу 282 з високими досягненнями. Маючи за мету допомагати та рятувати життя, Дмитро навчався у Національному аграрному університеті за спеціальністю «Ветеринарний лікар». Більше 10 років він присвятив лікуванню тварин, працюючи в клініках Києва. Життя кожного пацієнта : собачки, котика, хом’ячка , ящірки, були важливі і…