У суботу, 27 травня 2017, о 10.00 у Київському міському будинку вчителя (вул. Володимирська, 57) відбудеться презентація переданих із архіву ОУН Музею Української революції  1917-1921 років особистих речей і документів полковника армії УНР, першого голови ОУН (з 1929 року) Євгена Коновальця. Крім того, будуть презентовані унікальні друковані видання, газети і журнали, які розповідають про участь Коновальця у державному управлінні часів Української Народної Республіки.

У заході візьмуть участь голова ОУН  Богдан Червак, директор Музею Української революції 1917-1921 рр. Олександр Кучерук, відомі громадські діячі та політики.

Серед речей, які будуть представлені відвідувачам музею – паспорт Євгена Коновальця, виданий Литвою, країною, яка надала громадянство українському націоналісту, переслідуваному сталінським режимом, особистий годинник, а також  сімейна реліквія Коновальців – настільний Хрест з Розп’яттям, з яким він подорожував. Хрест із Розп’яттям був залишений Коновальцем у готелі Роттердаму напередодні його зустрічі із майбутнім вбивцею, агентом НКВС Судоплатовим.

Захід проводиться у рамках відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 років.

Акредитація журналістів за тел.  278-83-52

 Інформаційно

Євген Михайлович Коновалець (14 червня 1891 – 23 травня 1938) – активний учасник Української революції 1917-1921 рр., полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929). У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з однодумцями сформував Галицько-буковинський курінь січових стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР.

У січні 1918 р. Євгена  Коновальця обирають командиром Куреня Січових Стрільців, який  відзначився у боях проти більшовицьких військ, а  1-2 березня 1918 р. брав участь у визволенні від більшовиків Києва. Після підписання гетьманом Скоропадським договору про федеративний союз з Росією січові стрільці підтримали Директорію УНР. Євген Коновалець брав активну участь у зміцненні боєздатності республіканської армії. В 1918-1919 рр. керував дивізією, корпусом і групою січових стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ.

Поразка національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. та чотиристороння окупація України спонукали Коновальця до пошуку нових методів боротьби за незалежність України.  За безпосередньої участі Коновальця у серпні 1920 року було створено Українську військову Організацію (УВО). У грудні 1922-го року Коновалець був змушений емігрувати. 1929 року на конгресі у Відні під його керівництвом відбулося створення  Організації українських націоналістів (ОУН), яку він і очолив. Діяльність Коновальця з розбудови ОУН, намагання поставити українське питання в Лізі Націй,  постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві.

Протягом 1930-х років сталося декілька замахів радянських спецслужб на Євгена Коновальця. 1933-го під особистим контролем Йосипа Сталіна відбулась реалізація останньої операції з убивства провідника ОУН. Виконавцем терористичного акту став агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов.

Поховано Євгена Коновальця на цвинтарі Кросвейк у нідерландському місті Роттердамі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *