Святу Андрея Первозванного передують дні народження двох відданих синів нашого народу і церкви, якими гордиться не лише Львівщина: священника Андрія Бандери (11 грудня 1882 р.) та полковника Андрія Мельника (12 грудня 1890 р.).
Після віча, біля, нажаль, поки єдиного з обласних центрів України пам’ятника А.Мельнику, круглий стіл «Не ридать, а здобувать!» (до 130-ліття з дня його народження) відбувся в Івано-Франківському Центрі патріотичного виховання учнівської молоді ім. С.Бандери. У заході взяли участь працівники Центру, голова Івано-Франківської обласної ОУН Микола Сулятицький, очільниця обласної організації Національної спілки письменників України п.Світлана Бреславська, колекціонер і громадський діяч Юрій Гудчак, член обласного Проводу ОУН Тарас Федорович та ін.
Вітальне слово виголосив голова правління ГО «Український шлях» Мирослав Давидів. Емоційно про наболілі проблеми єднання виступив представник Народного Руху України журналіст Тарас Майстришин.
Переглядаючи фрагменти інтерв’ю Ірини Фаріон на телеканалі «Рада», присвячене постаті Мельника, присутні вкотре відчули несправедливість замовчувань і фальсифікацій цієї постаті в радянські часи, збагнули низький рівень обізнаності з його біографією в сучасній Україні. Тому справжнім проривом є такі книги як найновіший Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції в Трускавці «Андрій Мельник 130» (Київ, 2020 р.), з якої учасники змогли дізнатись багато нового.
Керівник гуртка ЦПВУМ ім. С.Бандери аспірант Юрій Дем’янів коротко доповів про діяльність полковника у міжвоєнний період.
Аналізуючи нове видання монографії О.Кучерука про Ріхарда Ярого, гострі питання зачепив кандидат історичних наук Андрій Випасняк. Звичайно, Мельнику важко було переграти старшого і більш досвідченого в політичних інтригах Р.Ярого. Запитання, що часто спливають в подібних дискусіях, насправді хвилюють суспільство. Бо ті справи, які нам показують, наприклад, про співпрацю С.Федака-молодшого з НКВС, нічого не доводять. Коли ад’ютант С.Петлюри, інженер і випускник академії Генштабу Чехословаччини, шваґер лідерів ОУН заграє з ворожими спецслужбами – це зрада чи контррозвідка?
Підняв градус дискусії кандидат політичних наук Богдан Максимець, акцентуючи увагу на відсутності прямих доказів, документів про співпрацю Рико Ярого, Миколи Лебедя й інших діячів з радянськими спецслужбами. Для людини досвідченої вистачає проаналізувати дії чи бездіяльність політика, щоб відрізнити друга від ворога, а документів ми у Путіна не допросимось.
Наступне: чи була ОУН-революційна під стягом С.Бандери новою організацією, а вбивство Є.Коновальця лише більше розширило підтримку національно-визвольного руху? Проводячи паралелі з Народним Рухом України, хіба загибель В.Чорновола і створення Української Народної Партії підсилило НРУ? Якою б міцною не була нова структура, вона виросла на частковій базі попередньої, а частина людей була втрачена взагалі. Це породило нові розколи й залишається сподіватися, що настав час «збирати каміння», рухатись у зворотному напрямі – до єднання.
Третє питання: «Скільки було в час Другої світової війни прихильників тактики А.Мельника?» Тут можна згадати біля 5 тисяч членів товариства «Орли», яке він створив і очолював до виїзду за кордон 1938 р., а ще краще – майже 82 тисячі добровольців дивізії СС «Галичина» 1943 р., яку українці сприймали і для себе розшифровували як новітню дивізію Січових Стрільців, як зародок відродження власного війська. Це не так уже й мало, чи всі вони 1944-го стали іншої думки? А як же дітище Мельника – Світовий конгрес українців?
Голова обласного Проводу ОУН доцент Микола Сулятицький відзначив просвітницьку місію таких заходів, адже багато українців і досі не знають до ладу, хто такий Мельник, чи живуть ще радянськими стереотипами про діяльність ОУН. Директор ЦПВУМ ім. С.Бандери Галина Савченко відповіла, що цей заклад теж робить свій внесок у повернення світлої пам’яті про А.Мельника і щоразу до його ювілею влаштовує урочистості.
Як підсумок зазначимо, що наша мета буде досягнута, коли не лише в Центрі імені Бандери будуть говорити про Мельника, але й десь у закладі імені А.Мельника розповідатимуть про С.Бандеру та інших борців за волю України, бо з обірваним ланцюжком з криниці водиці не витягнеш, з білими плямами у минулому щасливого майбутнього не здобудеш. І нехай чудотворець Микола подарує нам у новому році таку бажану єдність і перемогу.
Мирослав Нагірний