«Бриньчати», але «дзеленчати»?
В усіх словниках, де є мовні одиниці «дзеленчати» та «дзеленчання», їх написання саме таке (без знака м’якшення після «н»). Водночас маємо дієслово «бриньчати» й іменник «бриньчання». Тут уже «ь» — у наявності. Чому так? Це ж явне упущення правопису. Слова подібні, тож їх відтворення буквами повинне підпорядковуватися одному й тому самому правилу. Звернемо свої погляди…
Читати далі